До 2050 року кількість нових випадків раку може зрости майже до 35 мільйонів на рік — ВООЗ

Світ вхо­дить у пері­од різ­ко­го зро­ста­н­ня онко­ло­гі­чно­го наван­та­же­н­ня. За новим Global Status Report on Cancer 2026, під­го­тов­ле­ним Всесвітньою орга­ні­за­ці­єю охо­ро­ни здоров’я спіль­но з Міжнародним агент­ством з вивче­н­ня раку, без тер­мі­но­вих змін кіль­кість нових випад­ків раку може зро­сти з 20,6 міль­йо­на у 2024 році до майже 35 міль­йо­нів щоро­ку у 2050-му. Це при­бли­зно на 70% біль­ше, якщо раху­ва­ти від оцін­ки за 2024 рік; тому наве­де­ні у вихі­дній нови­ні 66,7% не варто пода­ва­ти як точний пока­зник без поясне­н­ня мето­ди­ки розрахунку. 

Сам про­гноз — лише части­на зна­чно шир­шої про­бле­ми. ВООЗ наго­ло­шує, що рак уже є одні­єю з про­від­них при­чин смер­ті у світі: у 2024 році від нього помер­ли майже 10 міль­йо­нів людей. За оцін­ка­ми орга­ні­за­ції, при­бли­зно кожна п’ята люди­на про­тя­гом життя зіткне­ться з онко­ло­гі­чним захво­рю­ва­н­ням. Новий звіт також оці­нює, що 92% людей у світі можуть бути без­по­се­ре­дньо або через близь­ко­го роди­ча заче­пле­ні діа­гно­зом раку про­тя­гом життя. Це важли­ве уто­чне­н­ня: цифра 92% не озна­чає, що рак роз­ви­не­ться у 92% населення. 

Чому кількість випадків раку зростатиме

Гучний про­гноз легко про­чи­та­ти як твер­дже­н­ня, ніби люд­ство рапто­во стає наба­га­то «хво­рі­шим». Насправді демо­гра­фія віді­грає вели­че­зну роль. Населення пла­не­ти зро­стає, а люди в сере­дньо­му живуть довше; зі ста­рі­н­ням збіль­шу­є­ться ймо­вір­ність нако­пи­че­н­ня клі­тин­них пошко­джень і мута­цій, пов’язаних із роз­ви­тком зло­які­сних пухлин. Попередні гло­баль­ні оцін­ки IARC також прямо пов’язували май­бу­тнє зро­ста­н­ня онко­ло­гі­чно­го наван­та­же­н­ня зі збіль­ше­н­ням і ста­рі­н­ням насе­ле­н­ня, а також зі змі­на­ми впли­ву факто­рів ризику. 

Це озна­чає, що про­гноз у майже 35 міль­йо­нів нових випад­ків не можна поясни­ти одні­єю при­чи­ною. На гло­баль­ну кар­ти­ну одно­ча­сно впли­ва­ють демо­гра­фі­чні зміни, курі­н­ня, алко­голь, надли­шко­ва маса тіла, кан­це­ро­ген­ні інфе­кції, уль­тра­фі­о­ле­то­ве випро­мі­ню­ва­н­ня, забру­дне­н­ня пові­тря та інші моди­фі­ко­ва­ні й немо­ди­фі­ко­ва­ні фактори.

Чотири з десяти випадків потенційно можна запобігти

Одна з най­ва­жли­ві­ших цифр з’явилася ще до липне­во­го звіту. У люто­му 2026 року ВООЗ та IARC опри­лю­дни­ли гло­баль­ний ана­ліз, за яким до чоти­рьох із деся­ти випад­ків раку у світі пов’язані з при­чи­на­ми, яким потен­цій­но можна запо­біг­ти. Дослідники ана­лі­зу­ва­ли 30 моди­фі­ко­ва­них факто­рів, серед яких тютюн, алко­голь, висо­кий індекс маси тіла, недо­ста­тня фізи­чна актив­ність, забру­дне­н­ня пові­тря, уль­тра­фі­о­ле­то­ве випро­мі­ню­ва­н­ня та дев’ять кан­це­ро­ген­них інфекцій. 

Це не озна­чає, що 40% усіх пухлин можна гаран­то­ва­но від­вер­ну­ти про­стим «здо­ро­вим спосо­бом життя». Профілактика зале­жить не лише від осо­би­стих рішень, а й від вакци­на­ції, кон­тро­лю тютю­ну й алко­го­лю, умов праці, досту­пу до меди­ци­ни, еко­ло­гі­чної полі­ти­ки та бороть­би з інфе­кці­я­ми. Але мас­штаб потен­ці­а­лу справ­ді великий.

Найважливіші напря­ми про­фі­ла­кти­ки включають:

1. Зменшення вжи­ва­н­ня тютю­ну й алкоголю.
2. Профілактику та кон­троль кан­це­ро­ген­них інфе­кцій, зокре­ма через вакци­на­цію там, де вона досту­пна й рекомендована.
3. Зниження впли­ву дове­де­них про­фе­сій­них та еко­ло­гі­чних канцерогенів.
4. Політику, що допо­ма­гає змен­шу­ва­ти ризи­ки, пов’язані з надли­шко­вою масою тіла та недо­ста­тньою фізи­чною активністю.

ВООЗ окре­мо наго­ло­шує, що зна­чну части­ну смер­тей від раку можна попе­ре­ди­ти зав­дя­ки кон­тро­лю клю­чо­вих факто­рів ризи­ку та вже наяв­ним дока­зо­вим стра­те­гі­ям профілактики. 

Де людина живе, там часто визначаються її шанси

Найгостріша части­на ново­го звіту сто­су­є­ться не біо­ло­гії пухлин, а нерів­но­сті. Науковий про­грес у ліку­ван­ні раку не роз­по­ді­ля­є­ться між кра­ї­на­ми одна­ко­во. ВООЗ опи­сує стій­кі роз­ри­ви у про­фі­ла­кти­ці, ран­ньо­му вияв­лен­ні, діа­гно­сти­ці, ліку­ван­ні та під­трим­ці пацієнтів. 

Показовий при­клад — досту­пність про­ти­пу­хлин­них пре­па­ра­тів. За дани­ми звіту, у кра­ї­нах із низь­ки­ми та ниж­чи­ми за сере­дні дохо­да­ми досту­пність 20 прі­о­ри­те­тних онко­ло­гі­чних ліків ВООЗ ста­но­вить від 9% до 54%. У кра­ї­нах із висо­ки­ми дохо­да­ми — від 68% до 94%. Крім того, у 23 кра­ї­нах немає радіо­те­ра­пев­ти­чних уста­нов, необ­хі­дних для про­ме­не­во­го лікування. 

Різниця про­яв­ля­є­ться ще до поча­тку тера­пії. У регіо­нах із недо­ста­тньою меди­чною інфра­стру­кту­рою пухли­ни часті­ше вияв­ля­ють пізні­ше, коли можли­во­сті ліку­ва­н­ня вже обме­же­ні. ВООЗ наво­дить при­кла­ди зна­чно ниж­чо­го рівня діа­гно­сти­ки в Африці на пів­день від Сахари при непро­пор­цій­но висо­кій смертності. 

Один і той самий рак — радикально різні шанси

Рак моло­чної зало­зи добре демон­струє цю нерів­ність. У кра­ї­нах із висо­ки­ми дохо­да­ми п’ятирічна вижи­ва­ність може пере­ви­щу­ва­ти 85%, тоді як у бідні­ших систе­мах охо­ро­ни здоров’я пока­зни­ки зна­чно нижчі. Водночас тут потрі­бна обе­ре­жність: вихі­дний текст подає уні­вер­саль­не «менше 30%», але досту­пні публі­чні мате­рі­а­ли про звіт вико­ри­сто­ву­ють різні порів­ня­н­ня зале­жно від типу раку та групи країн. Тому без кон­кре­тної табли­ці й визна­че­н­ня групи дер­жав цю цифру краще не пере­тво­рю­ва­ти на загаль­не правило. 

Причина не в тому, що пухли­ни «агре­сив­ні­ші» через кор­дон. Вирішальними можуть бути стро­ки діа­гно­сти­ки, досту­пність пато­ло­гі­чної діа­гно­сти­ки та візу­а­лі­за­ції, наяв­ність хірур­гії, про­ме­не­вої тера­пії й пре­па­ра­тів, без­пе­рерв­ність ліку­ва­н­ня та фінан­со­ві можли­во­сті пацієнта.

Лікування може зруйнувати сімейний бюджет

Рак ство­рює не лише меди­чну, а й фінан­со­ву кризу. За нови­ми мате­рі­а­ла­ми ВООЗ, при­бли­зно поло­ви­на паці­єн­тів та їхніх сімей сти­ка­є­ться з ката­стро­фі­чни­ми витра­та­ми на охо­ро­ну здоров’я. Навіть за фор­маль­но досту­пної меди­ци­ни зали­ша­ю­ться непря­мі витра­ти: транс­порт, догляд за дітьми, втра­та робо­ти чи дохо­ду, необ­хі­дність постій­но­го супро­во­ду пацієнта. 

У деяких умо­вах висо­ка вар­тість і слаб­кість систе­ми допо­мо­ги при­зво­дять до того, що паці­єн­ти пере­ри­ва­ють ліку­ва­н­ня. Саме тому ВООЗ закли­кає роз­гля­да­ти онко­ло­гі­чну допо­мо­гу як пов­ний мар­шрут — від про­фі­ла­кти­ки й ран­ньої діа­гно­сти­ки до ліку­ва­н­ня, палі­а­тив­ної допо­мо­ги та під­трим­ки сім’ї, а не як доступ до одно­го доро­го­го препарату. 

Прогноз не означає, що майбутнє вже визначене

Майже 35 міль­йо­нів нових випад­ків на рік — це про­гноз, а не неми­ну­чий під­су­мок. Його мас­штаб може змі­ню­ва­ти­ся зале­жно від демо­гра­фії, поши­ре­но­сті факто­рів ризи­ку, вакци­на­ції, тютю­но­вої полі­ти­ки, ран­ньо­го вияв­ле­н­ня та досту­пно­сті ліку­ва­н­ня. Саме тому ВООЗ одно­ча­сно пові­дом­ляє про загроз­ли­ве зро­ста­н­ня і про реаль­ні успіхи.

Серед них — посту­по­ве зни­же­н­ня спо­жи­ва­н­ня тютю­ну та реаль­на пер­спе­кти­ва лікві­да­ції раку шийки матки як про­бле­ми гро­мад­сько­го здоров’я за умови доста­тньо­го охо­пле­н­ня вакци­на­ці­єю проти ВПЛ, скри­нін­гом і ліку­ва­н­ням. Більшість країн також уже мають націо­наль­ні плани бороть­би з онко­ло­гі­чни­ми захво­рю­ва­н­ня­ми, хоча наяв­ність плану ще не гаран­тує його фінан­су­ва­н­ня й виконання. 

Що насправді показує новий звіт ВООЗ

Головний висно­вок зна­чно скла­дні­ший за фразу «раку стане біль­ше». До 2050 року світ може щоро­ку реє­стру­ва­ти майже 35 міль­йо­нів нових випад­ків, але тягар цієї хвилі роз­по­ді­ля­ти­ме­ться вкрай нерів­но­мір­но. Одні кра­ї­ни зустрі­нуть її суча­сною діа­гно­сти­кою, широ­ким досту­пом до ліків і про­ме­не­вої тера­пії. Інші — дефі­ци­том обла­дна­н­ня, пізнім вияв­ле­н­ням пухлин і сім’ями, для яких ліку­ва­н­ня озна­чає фінан­со­ву катастрофу. 

Саме тому новий про­гноз — не про­сто ста­ти­сти­ка про май­бу­тню захво­рю­ва­ність. Це попе­ре­дже­н­ня про те, що меди­чний про­грес сам по собі не вирі­шує про­бле­му, якщо зна­чна части­на люд­ства не має до нього доступу.