Рибний дощ: що це насправді, і чому з неба падає риба, жаби та навіть м’ясо

Уявіть: про­ки­да­є­тесь вран­ці, вихо­ди­те на вули­цю — а тро­ту­ар вкри­тий рибою. Жодного ринку поруч, жодно­го поясне­н­ня. Звучить як ури­вок із рома­ну або древ­ньо­го біблій­но­го про­ро­цтва? А ось і ні. Рибний дощ — ціл­ком реаль­не, хоч і вкрай рід­кі­сне, при­ро­дне явище. І воно задо­ку­мен­то­ва­не у бага­тьох части­нах світу.

Найвідоміше місце, де це тра­пля­є­ться регу­ляр­но, — місто Йоро в Гондурасі. Там щоро­ку з трав­ня по липень можна поба­чи­ти справ­жню «рибну зливу». Місцеві вже зви­кли: після кожно­го силь­но­го штор­му вули­ці вкри­ває шар живої риби. Люди не диву­ю­ться — вони готу­ю­ться. А потім вла­што­ву­ють фести­валь на честь цієї диво­ви­жної події.

Чому з неба падає риба?

Усе почи­на­є­ться із поту­жно­го смер­чу. Якщо він про­хо­дить над річкою, озе­ром або навіть оке­а­ном, то засмо­ктує в пові­тря тонни води разом із усім, що в ній зна­хо­ди­ться: рибою, жаба­ми, кре­ве­тка­ми. Після цього вітри можуть пере­но­си­ти цю масу на деся­тки чи навіть сотні кіло­ме­трів. Коли енер­гія бурі вичер­пу­є­ться, все, що було під­ня­те вгору, падає назад — на міста, поля чи ліси.

Інколи риба випа­дає навіть замо­ро­же­ною — це зна­чить, що її втя­гну­ло на таку висо­ту, де тем­пе­ра­ту­ра нижче нуля. Уявіть, отри­ма­ти по голо­ві замо­ро­же­ною скум­брі­єю — і це не жарт, а зафі­ксо­ва­ний випадок.

Не тільки риба

Хоча най­ча­сті­ше мова йде саме про рибу, у зафі­ксо­ва­них зві­тах зустрі­ча­ю­ться й інші «пода­рун­ки» з неба. Наприклад:

• у 1578 році в Норвегії випав дощ із жов­тих мишей,
• у 1877 — зі змій у США,
• у 1880 — з пере­пе­лів у Іспанії,
• у ХХ сто­літ­ті — з кре­ве­ток, жаб, пта­хів та навіть павуків.

Механізм один: буре­вій, під­йом, транс­пор­ту­ва­н­ня, паді­н­ня. Просто в когось — риба, в когось — апель­си­ни (як у Неаполі 1833 року).

А як щодо кольорових дощів?

Це теж реаль­ність. Найвідоміший — чер­во­ний, або «кри­ва­вий». Усе дуже про­сто: пил із чер­во­ним пігмен­том із пустель (напри­клад, у Сахарі) під­ні­ма­є­ться вгору і потім стає цен­тром для кон­ден­са­ції водя­ної пари. Випадає дощ — вигля­дає як кривавий.

Те саме від­бу­ва­є­ться і з чор­ним (через вул­ка­ні­чний попіл), білим (через крей­до­вий пил), жов­тим і зеле­ним (через пилок рослин). Страшно? Може. Але з нау­ко­вої точки зору — це баналь­на фізика.

Чи є тут щось містичне?

Звісно, поді­бні явища поро­ди­ли деся­тки легенд. У релі­гій­но­му сві­то­гля­ді це — пока­ра­н­ня або знак згори. Але наука впев­не­но каже: це атмо­сфер­на дина­мі­ка плюс трохи випадковості.

Рибні дощі — це не кара небес, не магія і не сюжет для фен­те­зі. Це рід­кі­сне, але ціл­ком зро­зумі­ле явище, що нага­дує нам: при­ро­да зав­жди може нас здивувати.