Сон проти наркозу: як мозок вирішує, чи існуєш ти зараз

Людина спить близь­ко тре­ти­ни свого життя — і хоча в ці годи­ни ми не сві­до­мі у зви­чно­му сенсі, мозок актив­но пра­цює. Ми бачи­мо сни, від­чу­ва­є­мо емо­ції, а іноді навіть при­йма­є­мо ріше­н­ня. Проте коли ми під нар­ко­зом, усе іна­кше: пам’ять зни­кає, і зда­є­ться, що ця части­на життя вирі­за­на мон­та­же­ром. Чому сон і нар­коз так від­рі­зня­ю­ться за суб’єктивним сприйняттям?

Що відбувається з мозком під час сну

Під час при­ро­дно­го сну мозок не вими­ка­є­ться — він лише пере­хо­дить у режим пере­роб­ки інфор­ма­ції. Існує кіль­ка фаз сну: повіль­ний сон, під час якого тіло від­нов­лю­є­ться, і швид­кий сон (REM-фаза), коли ми бачи­мо сни.

У REM-фазі актив­ність мозку майже така сама, як і в стані неспа­н­ня. У цей момент від­бу­ва­ю­ться такі процеси:

• Активуються емо­цій­ні та асо­ці­а­тив­ні зони кори голов­но­го мозку
• Підвищується кро­во­по­ста­ча­н­ня мозку
• Знижується кон­троль пре­фрон­таль­ної кори, тому сни можуть бути нелогічними

Тобто під час сну ми не про­сто «від­клю­ча­є­мо­ся», а зану­рю­є­мо­ся в аль­тер­на­тив­ну реаль­ність, ство­ре­ну мозком.

Чому під наркозом «нас немає»

Загальний нар­коз — це шту­чне галь­му­ва­н­ня моз­ко­вої актив­но­сті. Анестетики діють на сина­пси ней­ро­нів, бло­ку­ю­чи пере­да­чу сигна­лів. Особливо силь­но при­гні­чу­ю­ться ті обла­сті, що від­по­від­а­ють за:

• Формування сві­до­мо­сті
• Обробку сен­сор­ної інформації
• Пам’ять і увагу

На від­мі­ну від сну, тут немає чер­гу­ва­н­ня фаз чи актив­ної вну­трі­шньої діяль­но­сті. Анестезія — це як нати­ска­н­ня на вими­кач. Саме тому у біль­шо­сті паці­єн­тів пов­ні­стю від­су­тні спо­га­ди про цей період.

Сон та наркоз: основні відмінності

Параметр	Сон	Загальний нар­коз
Активність мозку	Висока (REM-фаза)	Майже пов­ні­стю пригнічена
Спогади	Часто збе­рі­га­ю­ться (сни)	Здебільшого від­су­тні
Фізіологічний стан	Природний	Штучно інду­ко­ва­ний
Циклічність	Є фази сну	Однорідний стан

Чому ми не пам’ятаємо наркоз

Одна з голов­них при­чин — при­ду­ше­н­ня гіпо­кам­па, ділян­ки мозку, що від­по­від­ає за фор­му­ва­н­ня нових спо­га­дів. Навіть якщо сен­сор­на інфор­ма­ція над­хо­ди­ла, мозок не збе­рі­гав її у дов­го­три­ва­лій пам’яті. Крім того, деякі анесте­ти­ки мають амне­сти­чну дію — тобто нав­ми­сне пере­шко­джа­ють ство­рен­ню нових спогадів.

Це не «сон без снів», а радше повне від­клю­че­н­ня від пото­ку буття.

Що про це каже наука свідомості

Свідомість — це скла­дний про­цес, який не зво­ди­ться до робо­ти одно­го від­ді­лу мозку. Це дина­мі­чна вза­є­мо­дія різних діля­нок: зоро­вої, сен­сор­ної, мов­ної, емо­цій­ної та інших систем.

Коли одна ланка випа­дає — як це від­бу­ва­є­ться під час ане­сте­зії — вся мере­жа руй­ну­є­ться. У стані сну зв’язки зали­ша­ю­ться актив­ни­ми, але змі­ню­ють форму.

Останні дослі­дже­н­ня пока­зу­ють, що клю­чо­ву роль у від­чут­ті «я існую» віді­гра­ють так звані «мета-сві­до­мі» стани — коли ми не про­сто спри­йма­є­мо реаль­ність, а усві­дом­лю­є­мо себе у ній. У сні це можли­во (осо­бли­во під час усві­дом­ле­них снів), а під нар­ко­зом — ні.

Сновидіння — це досвід, а наркоз — пустота

Хоча і сон, і нар­коз є ста­на­ми несві­до­мо­сті, різни­ця між ними вели­че­зна. Під час сну ми живе­мо інше життя, нехай і фра­гмен­тар­не. А під нар­ко­зом — нас про­сто немає.

Це від­кри­ває глиб­ші пита­н­ня: чи є життя лише те, що ми пам’ятаємо? І що насправ­ді озна­чає бути «при­су­тнім» у моменті?