Це вас здивує: що станеться з мозком, якщо ви щодня рухаєтесь

Ми зви­кли вва­жа­ти, що спорт — це насам­пе­ред про тіло: м’язи, серце, витри­ва­лість. Але суча­сна наука все напо­ле­гли­ві­ше вка­зує на інше: фізи­чні впра­ви не менш важли­ві для мозку, ніж для біце­псів. Ба біль­ше — існує гли­бо­кий ево­лю­цій­ний зв’я­зок між актив­ні­стю нашо­го тіла та розу­мо­ви­ми здібностями.

Відповідно до дослі­дже­н­ня в жур­на­лі Trends in Neurosciences, наша зда­тність мисли­ти, пла­ну­ва­ти та запа­м’я­то­ву­ва­ти напря­му зале­жить від того, наскіль­ки ми руха­є­мо­ся. Цей вза­є­мо­зв’я­зок бере поча­ток ще з часів, коли наші пред­ки були мислив­ця­ми-зби­ра­ча­ми. То що ж саме від­бу­ва­є­ться з моз­ком, коли ви вста­є­те з крісла?

Як мозок реагує на рух

Дослідники з Аризонського уні­вер­си­те­ту вияви­ли, що під час інтен­сив­ної фізи­чної актив­но­сті акти­ві­зу­ю­ться ті самі ділян­ки мозку, що й при скла­дно­му мислен­ні. Йдеться насам­пе­ред про фрон­таль­ні обла­сті, пов’я­за­ні з пла­ну­ва­н­ням, вирі­ше­н­ням про­блем та пам’яттю.

Це поясню­є­ться ево­лю­цій­но: мислив­ці повин­ні були не лише пере­су­ва­тись на вели­кі від­ста­ні, а й при­йма­ти скла­дні ріше­н­ня — як обі­йти хижа­ка, де шука­ти їжу, як повер­ну­тись до табо­ру. Мозок і тіло роз­ви­ва­ли­ся разом як єди­ний меха­нізм виживання.

Еволюція мислення під натиском фізичних викликів

Антропологи ствер­джу­ють, що ще два міль­йо­ни років тому фізи­чна актив­ність була невід­’єм­ною части­ною розу­мо­вої діяль­но­сті. Уявіть собі доісто­ри­чну люди­ну, яка йде 20 кіло­ме­трів, щоб зібра­ти ягоди або впо­лю­ва­ти здо­бич — вона одно­ча­сно орі­єн­ту­є­ться в про­сто­рі, запам’ятовує мар­шру­ти та ухва­лює ріше­н­ня. Це і є гли­бо­ка зв’язка руху й мислення.

Яка користь мозку від вправ

Сучасні ней­ро­біо­ло­ги під­твер­джу­ють: фізи­чні впра­ви покра­щу­ють когні­тив­ні фун­кції, сти­му­лю­ють утво­ре­н­ня нових ней­рон­них зв’язків, покра­щу­ють кро­во­обіг мозку й навіть спри­я­ють зро­стан­ню гіпо­кам­пу — зони, від­по­від­аль­ної за пам’ять. Серед голов­них переваг:

• Покращення коро­тко­ча­сної та дов­го­три­ва­лої пам’яті
• Зменшення ризи­ку ней­ро­де­ге­не­ра­тив­них хво­роб (Альцгеймер, деменція)
• Підвищення кон­цен­тра­ції
• Зменшення рівня стре­су та тривожності

Чи можливо зупинити старіння мозку

Науковці вва­жа­ють, що ста­рі­н­ня мозку — це час­тко­во реа­кція орга­ні­зму на змен­ше­н­ня рухо­вої актив­но­сті. Малорухливий спо­сіб життя в зрі­ло­му віці може запу­ска­ти каскад змін, які при­зво­дять до погір­ше­н­ня пам’яті та уваги. Тому навіть помір­не щоден­не наван­та­же­н­ня — про­гу­лян­ки, пла­ва­н­ня, їзда на вело­си­пе­ді — вже є поту­жною профілактикою.

Типи руху, що найкраще впливають на мозок

Не всі впра­ви одна­ко­во кори­сні для когні­тив­но­го здоров’я. Найкращі ефе­кти спо­сте­рі­га­ю­ться при поєд­нан­ні аеро­бно­го наван­та­же­н­ня та нових вра­жень. Наприклад:

1. Прогулянки нови­ми маршрутами
2. Танці (коор­ди­на­ція, ритм, навчання)
3. Йога (кон­троль диха­н­ня, баланс, усві­дом­ле­н­ня тіла)
4. Плавання
5. Походи на при­ро­ді (поєд­на­н­ня руху й нової інформації)

Що планують вивчати далі

Автори дослі­дже­н­ня — антро­по­лог Девід Рейчлен та ней­ро­пси­хо­лог Джин Александр — зби­ра­ю­ться деталь­но дослі­ди­ти, як різні типи актив­но­сті впли­ва­ють на різні когні­тив­ні фун­кції. Зокрема, чи можна тре­ну­ва­н­ням впли­ва­ти на кон­кре­тні ділян­ки мозку — напри­клад, покра­щи­ти швид­кість прийня­т­тя рішень чи поси­ли­ти про­сто­ро­ву орієнтацію.

Людський мозок ство­ре­ний для руху. Його зда­тність до навча­н­ня, ада­пта­ції, пам’яті — усе це пов’язано з фізи­чною актив­ні­стю. Якщо ви хоче­те збе­рег­ти розу­мо­ву ясність до гли­бо­кої ста­ро­сті, почніть з най­про­сті­шо­го: біль­ше рухай­тесь. Це інве­сти­ція не лише в тіло, а й у розум.