Загрозлива тенденція: чому знижується рівень інтелекту у світі

Міжнародні дослі­дже­н­ня остан­ніх років вка­зу­ють на три­во­жну тен­ден­цію — рівень інте­ле­кту­аль­них зді­бно­стей у людей по всьо­му світу посту­по­во зни­жу­є­ться. Це явище про­яв­ля­є­ться як серед під­лі­тків, так і серед доро­слих, охо­плю­ю­чи різні кра­ї­ни та соці­аль­ні вер­стви. Програма PISA, яка оці­нює рівень знань учнів до 15 років, зафі­ксу­ва­ла систе­ма­ти­чне зни­же­н­ня яко­сті осві­ти з 2012 року. І це лише вер­хів­ка айсберга.

Дорослі теж не встигають за світом

Програма PIAAC, що ана­лі­зує гра­мо­тність доро­сло­го насе­ле­н­ня, також пока­зує нев­ті­шні резуль­та­ти. Значне зни­же­н­ня мате­ма­ти­чних та мов­них нави­чок було вияв­ле­но в деся­тках країн. Лише Фінляндія та Данія демон­стру­ють незна­чне покра­ще­н­ня, в той час як біль­шість дер­жав втра­ча­ють пози­ції. Люди часті­ше сти­ка­ю­ться з тру­дно­ща­ми при ана­лі­зі інфор­ма­ції, кри­ти­чно­му мислен­ні та вирі­шен­ні побу­то­вих завдань.

Молодь і проблеми з увагою

Довгострокове аме­ри­кан­ське дослі­дже­н­ня Monitoring the Future, що стар­ту­ва­ло ще у 1975 році, вияви­ло ще один три­во­жний сигнал. З сере­ди­ни 2010‑х років стар­шо­кла­сни­ки поча­ли зна­чно часті­ше скар­жи­тись на тру­дно­щі з кон­цен­тра­ці­єю, запам’ятовуванням інфор­ма­ції та зни­же­н­ням інте­ре­су до навча­н­ня. У порів­нян­ні з 1990-ми рока­ми, ці пока­зни­ки стали зна­чно гіршими.

Соцмережі, відеоконтент і «кліпове мислення»

На думку екс­пер­тів, одні­єю з голов­них при­чин тако­го явища є масо­ве поши­ре­н­ня цифро­вих техно­ло­гій — зокре­ма соці­аль­них мереж та коро­тких відео­фор­ма­тів. «Кліпове мисле­н­ня», яке фор­му­є­ться під впли­вом TikTok, Instagram Reels та YouTube Shorts, спри­яє зни­жен­ню зда­тно­сті до три­ва­лої кон­цен­тра­ції. Молодь зви­кає до швид­кої зміни кадрів і поверх­не­вої інфор­ма­ції, що робить гли­бо­ке засво­є­н­ня знань деда­лі важчим.

Зменшення читання — ще одна загроза

Ще один важли­вий чин­ник — змен­ше­н­ня часу, який люди витра­ча­ють на чита­н­ня. Цей про­цес почав­ся задов­го до пан­де­мії, але остан­ні роки лише поси­ли­ли тен­ден­цію. У той час як рані­ше чита­н­ня кни­жок, нау­ко­вих ста­тей і навіть газет було зви­чним яви­щем, тепер інфор­ма­ція зде­біль­шо­го спо­жи­ва­є­ться через візу­аль­ні та коро­ткі фор­ма­ти. Це не лише обме­жує слов­ни­ко­вий запас, а й нега­тив­но впли­ває на зда­тність до гли­бо­ко­го аналізу.

Освіта не встигає адаптуватися

Система осві­ти в біль­шо­сті країн не всти­гає за змі­на­ми, що від­бу­ва­ю­ться у суспіль­стві. Застарілі мето­ди­ки, пере­на­ван­та­же­н­ня шкіль­ної про­гра­ми та брак інно­ва­цій­них під­хо­дів при­зво­дять до втра­ти моти­ва­ції в учнів. Багато шкіл досі не мають ефе­ктив­них цифро­вих рішень або вико­ри­сто­ву­ють їх фор­маль­но. Університети, у свою чергу, також втра­ча­ють свою роль як осе­ред­ки кри­ти­чно­го мислення.

Що можна зробити?

Фахівці наго­ло­шу­ють на необ­хі­дно­сті реформ у сфері осві­ти та інфор­ма­цій­ної полі­ти­ки. Потрібно попу­ля­ри­зу­ва­ти чита­н­ня, впро­ва­джу­ва­ти меді­а­гра­мо­тність, роз­ви­ва­ти кри­ти­чне мисле­н­ня з молод­ших кла­сів. Важливо не лише ада­пту­ва­ти осві­ту до нових реа­лій, а й сфор­му­ва­ти сві­до­ме став­ле­н­ня до цифро­во­го кон­тен­ту. Родини та школи мають спіль­но пра­цю­ва­ти над тим, щоб діти не лише спо­жи­ва­ли інфор­ма­цію, а й вміли її аналізувати.

Зниження інте­ле­кту­аль­них зді­бно­стей у світі — це не про­сто ста­ти­сти­ка. Це виклик, який потре­бує тер­мі­но­вої уваги з боку суспіль­ства, дер­жа­ви та осві­тніх інсти­ту­цій. Поки ми захо­плю­є­мо­ся техно­ло­гі­чним про­гре­сом, не варто забу­ва­ти про те, що справ­жній роз­ви­ток немо­жли­вий без мисля­чих людей. Майбутнє зале­жить від нашої зда­тно­сті вчи­тись, ана­лі­зу­ва­ти та вдо­ско­на­лю­ва­тись. І ця зда­тність потре­бує захисту.