10% найбагатших людей спричиняють екологічні збитки на трильйони доларів: що показало дослідження

Питання еко­ло­гі­чної від­по­від­аль­но­сті тра­ди­цій­но асо­ці­ю­є­ться з вели­ки­ми кор­по­ра­ці­я­ми, еле­ктро­стан­ці­я­ми або про­ми­сло­ви­ми під­при­єм­ства­ми. Однак остан­ні­ми рока­ми деда­лі біль­ше нау­ков­ців звер­та­ють увагу на інший фактор — надмір­не спо­жи­ва­н­ня най­ба­га­тшої части­ни насе­ле­н­ня. Нове дослі­дже­н­ня, опу­блі­ко­ва­не в жур­на­лі Communications Sustainability, спро­бу­ва­ло пере­ве­сти цей вплив у гро­шо­вий екві­ва­лент і дійшло виснов­ку, що 10% насе­ле­н­ня пла­не­ти з най­ви­щим рів­нем спо­жи­ва­н­ня можуть зав­да­ва­ти дов­кі­л­лю зби­тків на триль­йо­ни дола­рів щороку.

Ця оцін­ка викли­ка­ла широ­кий резо­нанс не лише через мас­шта­би цифр, а й через пита­н­ня, яке сто­їть за ними: чи дій­сно окре­мі люди можуть впли­ва­ти на еко­ло­гі­чну кризу настіль­ки силь­но, як цілі держави?

Як науковці рахують екологічну шкоду

На від­мі­ну від тра­ди­цій­них оці­нок вики­дів вугле­ки­сло­го газу, нова робо­та вра­хо­ву­ва­ла одра­зу кіль­ка напрям­ків впли­ву люди­ни на дов­кі­л­ля. Дослідники ана­лі­зу­ва­ли наслід­ки для клі­ма­ту, втра­ту біо­рі­зно­ма­ні­т­тя, вико­ри­ста­н­ня прі­сної води, а також забру­дне­н­ня нав­ко­ли­шньо­го сере­до­ви­ща азо­том і фосфором.

Після цього кожен із факто­рів пере­во­ди­ли в еко­но­мі­чний екві­ва­лент. Такий під­хід дозво­ляє оці­ни­ти не про­сто обся­ги вики­дів чи спо­жи­ва­н­ня ресур­сів, а реаль­ну вар­тість шкоди для суспіль­ства та екосистем.

За роз­ра­хун­ка­ми авто­рів, суку­пні зби­тки від діяль­но­сті най­більш замо­жних спо­жи­ва­чів можуть ста­но­ви­ти від 1,7 до 5,7 триль­йо­на дола­рів на рік. Навіть нижня межа цієї оцін­ки пере­ви­щує бюдже­ти бага­тьох між­на­ро­дних про­грам із захи­сту довкілля.

Чому саме багаті люди впливають на природу сильніше

Основна при­чи­на про­ста: рівень спо­жи­ва­н­ня зро­стає зна­чно швид­ше за дохо­ди. Людина з висо­ким рів­нем доста­тку часті­ше кори­сту­є­ться авіа­пе­ре­льо­та­ми, воло­діє біль­шою житло­вою пло­щею, купує біль­ше това­рів і спо­жи­ває біль­ше енергії.

Особливо вели­кий вне­сок роблять так звані при­хо­ва­ні вики­ди. Наприклад, виро­бни­цтво авто­мо­бі­лів, еле­ктро­ні­ки, одягу або про­ду­ктів хар­чу­ва­н­ня зали­шає еко­ло­гі­чний слід задов­го до того, як товар потра­пляє до покупця.

Науковці також наго­ло­шу­ють, що реаль­ний вплив може бути ще вищим. Значна части­на еко­ло­гі­чно­го наван­та­же­н­ня пов’язана з інве­сти­ці­я­ми. Капітал вели­ких інве­сто­рів часто спря­мо­ву­є­ться в галу­зі, які гене­ру­ють зна­чні вики­ди або вико­ри­сто­ву­ють вели­кі обся­ги при­ро­дних ресур­сів. Через це фінан­со­ві ріше­н­ня можуть впли­ва­ти на дов­кі­л­ля навіть силь­ні­ше, ніж осо­би­сте споживання.

Біорізноманіття виявилося найбільшою жертвою

Цікаво, що най­біль­шу час­тку зби­тків у дослі­джен­ні пов’язали не зі змі­ною клі­ма­ту. Втрата біо­рі­зно­ма­ні­т­тя ста­но­ви­ла майже поло­ви­ну всієї оці­не­ної шкоди.

Зникнення при­ро­дних сере­до­вищ існу­ва­н­ня, ско­ро­че­н­ня чисель­но­сті видів і дегра­да­ція еко­си­стем впли­ва­ють не лише на дику при­ро­ду. Біорізноманіття без­по­се­ре­дньо пов’язане з виро­бни­цтвом їжі, які­стю води, стій­кі­стю ґрун­тів і навіть захи­стом від при­ро­дних катастроф.

На дру­го­му місці опи­нив­ся клі­ма­ти­чний вплив, який про­дов­жує зали­ша­ти­ся одним із клю­чо­вих викли­ків для люд­ства. Підвищення тем­пе­ра­ту­ри, екс­тре­маль­ні пого­дні явища та зміни режи­му опа­дів уже сьо­го­дні впли­ва­ють на життя міль­йо­нів людей.

Чи означає це, що винні лише багаті

Не зов­сім. Дослідження не ствер­джує, що еко­ло­гі­чні про­бле­ми ство­рює лише неве­ли­ка група замо­жних людей. Насправді гло­баль­на еко­ло­гі­чна криза є резуль­та­том робо­ти всієї еко­но­мі­чної систе­ми, яка деся­ти­лі­т­тя­ми буду­ва­ла­ся нав­ко­ло постій­но­го зро­ста­н­ня виро­бни­цтва та споживання.

Однак саме най­ба­га­тші вер­стви насе­ле­н­ня мають най­біль­ші можли­во­сті впли­ва­ти на ситу­а­цію. Вони кон­тро­лю­ють зна­чну части­ну інве­сти­цій­них пото­ків, фор­му­ють рин­ко­ві трен­ди та зада­ють стан­дар­ти спо­жи­ва­н­ня, які часто копі­ює суспільство.

Саме тому бага­то екс­пер­тів вва­жа­ють, що навіть від­но­сно неве­ли­кі зміни в пове­дін­ці най­ба­га­тших людей можуть дати біль­ший ефект, ніж ана­ло­гі­чні зміни серед менш забез­пе­че­них груп населення.

Які рішення пропонують науковці

Серед най­по­ши­ре­ні­ших про­по­зи­цій фігу­ру­ють еко­ло­гі­чні пода­тки на пре­дме­ти роз­ко­ші, при­ва­тну авіа­цію, надмір­не спо­жи­ва­н­ня ресур­сів і висо­ко­ву­гле­це­ві види діяль­но­сті. Також обго­во­рю­є­ться прин­цип «забру­дню­вач пла­тить», згі­дно з яким витра­ти на від­нов­ле­н­ня дов­кі­л­ля мають ком­пен­су­ва­ти ті, хто ство­рює най­біль­ше наван­та­же­н­ня на екосистеми.

Прихильники тако­го під­хо­ду вва­жа­ють, що отри­ма­ні кошти можна спря­мо­ву­ва­ти на від­нов­ле­н­ня при­ро­дних тери­то­рій, роз­ви­ток чистої енер­ге­ти­ки та ада­пта­цію до клі­ма­ти­чних змін.

Критики ж нага­ду­ють, що будь-які поді­бні меха­ні­зми повин­ні вра­хо­ву­ва­ти еко­но­мі­чні наслід­ки та не ство­рю­ва­ти нові соці­аль­ні нерівності.

Дослідження ще раз демон­струє, що еко­ло­гі­чна криза пов’язана не лише з кіль­кі­стю людей на пла­не­ті, а й з мас­шта­ба­ми спо­жи­ва­н­ня. Вплив люди­ни на при­ро­ду визна­ча­є­ться не стіль­ки самим фактом існу­ва­н­ня, скіль­ки обся­гом ресур­сів, які вона вико­ри­сто­вує про­тя­гом життя. Саме тому суча­сна еко­ло­гі­чна наука деда­лі часті­ше ана­лі­зує не лише вики­ди дер­жав або ком­па­ній, а й роль окре­мих груп насе­ле­н­ня, зда­тних непро­пор­цій­но впли­ва­ти на май­бу­тнє планети.