Шовковиця може впливати на кишкову мікробіоту та обмін речовин — що показало нове дослідження

Шовковицю давно використовують як харчову рослину, а різні її частини також застосовували в традиційній медицині. Тепер учені детальніше вивчили, як біологічно активні речовини з різних видів шовковиці можуть взаємодіяти з кишковою мікробіотою та впливати на показники обміну речовин. Новий огляд підготували дослідники Вроцлавського медичного університету, а його результати опубліковано в журналі Biomolecules.
Важливе уточнення: це огляд уже проведених досліджень, а не новий клінічний експеримент на людях. Більшість наявних даних отримано в лабораторних умовах або на тваринах, тому говорити, що шовковиця вже доведено лікує порушення обміну речовин у людей, підстав немає.
Чому шовковиця зацікавила вчених
Різні види шовковиці містять неоднаковий набір біологічно активних речовин. У листі Morus alba багато іміносахарів, зокрема 1‑дезоксиноджириміцину (DNJ), а також флавоноїдів і полісахаридів. Плоди, особливо чорної шовковиці (Morus nigra), містять значну кількість антоціанів та інших фенольних сполук.
Саме полісахариди та поліфеноли можуть взаємодіяти з мікроорганізмами кишківника. Частина цих речовин або їхніх похідних стає субстратом для бактерій, а результатом їхньої ферментації можуть бути коротколанцюгові жирні кислоти — зокрема ацетат, пропіонат і бутират. Вони беруть участь у підтриманні функції кишкового бар’єра та інших процесах у кишківнику.
Біла та чорна шовковиця діють не однаково
Дослідники підкреслюють, що не можна говорити про «ефект шовковиці» як про щось однорідне. Результат залежить від виду рослини, частини, яку використовують, хімічного складу сировини та способу її обробки. Сушіння, ферментація, мацерація та різні методи екстракції можуть істотно змінювати склад отриманого продукту і, відповідно, його взаємодію з мікробіотою.
Особливу увагу вчені приділяють DNJ із листя білої шовковиці. Ця сполука пригнічує ферменти, які беруть участь у розщепленні вуглеводів, тому препарати на основі листя Morus alba досліджують у контексті регуляції рівня глюкози. Водночас результати різних експериментів залежать від конкретного препарату та способу його отримання, тому переносити властивості одного екстракту на всю шовковицю некоректно.
Плоди чорної шовковиці цікавлять дослідників насамперед через антоціани та інші фенольні сполуки. В експериментальних моделях їх пов’язували зі змінами складу та активності кишкової мікробіоти, а також із деякими показниками метаболічного здоров’я.
Що показали експерименти з мікробіотою
Найцікавіші результати огляд виявив у дослідженнях складних препаратів, які містили одночасно поліфеноли та полісахариди білої шовковиці. У моделі мишей, яких годували їжею з високим вмістом жиру, така комбінація спричинила більш виражені зміни кишкової мікробіоти, ніж окреме застосування кожної з фракцій. Ці зміни супроводжувалися покращенням деяких показників, пов’язаних із метаболічним синдромом та функцією кишківника.
В іншому експерименті дослідники перевірили, чи може мікробіота бути посередником такого ефекту. Мікроорганізми від мишей, які отримували препарат із шовковиці, пересаджували іншим тваринам із метаболічними порушеннями. Після цього в реципієнтів спостерігали покращення деяких метаболічних показників. Такий результат підтримує гіпотезу про участь кишкової мікробіоти, але сам по собі не доводить, що аналогічний механізм працюватиме у людей.
Чому поки рано називати шовковицю засобом проти діабету
Головне обмеження досліджень полягає в тому, що більшість із них проводили in vitro або на тваринах. Автори огляду прямо зазначають, що клінічних досліджень із людьми недостатньо, а результати складно порівнювати через відмінності у видах шовковиці, частинах рослини, методах екстракції та концентраціях активних речовин.
Тому наразі коректніше говорити не про доведену лікувальну дію, а про потенціал шовковиці впливати на кишкову мікробіоту та пов’язані з нею метаболічні процеси. Щоб з’ясувати, чи перетворюються ці ефекти на реальну користь для здоров’я людини, потрібні контрольовані клінічні випробування зі стандартизованими препаратами, склад яких точно відомий.
Отже, новий огляд не показує, що звичайна шовковиця є ліками від ожиріння або діабету. Він систематизує докази того, що різні компоненти Morus можуть взаємодіяти з кишковими бактеріями, а сила та характер цього ефекту значною мірою залежать від виду рослини та способу обробки.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.









