Шовковиця може впливати на кишкову мікробіоту та обмін речовин — що показало нове дослідження

Шовковицю давно вико­ри­сто­ву­ють як хар­чо­ву росли­ну, а різні її части­ни також засто­со­ву­ва­ли в тра­ди­цій­ній меди­ци­ні. Тепер учені деталь­ні­ше вивчи­ли, як біо­ло­гі­чно актив­ні речо­ви­ни з різних видів шов­ко­ви­ці можуть вза­є­мо­ді­я­ти з кишко­вою мікро­біо­тою та впли­ва­ти на пока­зни­ки обмі­ну речо­вин. Новий огляд під­го­ту­ва­ли дослі­дни­ки Вроцлавського меди­чно­го уні­вер­си­те­ту, а його резуль­та­ти опу­блі­ко­ва­но в жур­на­лі Biomolecules.

Важливе уто­чне­н­ня: це огляд уже про­ве­де­них дослі­джень, а не новий клі­ні­чний екс­пе­ри­мент на людях. Більшість наяв­них даних отри­ма­но в лабо­ра­тор­них умо­вах або на тва­ри­нах, тому гово­ри­ти, що шов­ко­ви­ця вже дове­де­но лікує пору­ше­н­ня обмі­ну речо­вин у людей, під­став немає.

Чому шовковиця зацікавила вчених

Різні види шов­ко­ви­ці містять нео­дна­ко­вий набір біо­ло­гі­чно актив­них речо­вин. У листі Morus alba бага­то імі­но­са­ха­рів, зокре­ма 1‑дезоксиноджириміцину (DNJ), а також фла­во­но­їдів і полі­са­ха­ри­дів. Плоди, осо­бли­во чор­ної шов­ко­ви­ці (Morus nigra), містять зна­чну кіль­кість анто­ці­а­нів та інших феноль­них сполук.

Саме полі­са­ха­ри­ди та полі­фе­но­ли можуть вза­є­мо­ді­я­ти з мікро­ор­га­ні­зма­ми кишків­ни­ка. Частина цих речо­вин або їхніх похі­дних стає суб­стра­том для бакте­рій, а резуль­та­том їхньої фер­мен­та­ції можуть бути коро­тко­лан­цю­го­ві жирні кисло­ти — зокре­ма аце­тат, про­піо­нат і бути­рат. Вони беруть участь у під­три­ман­ні фун­кції кишко­во­го бар’є­ра та інших про­це­сах у кишківнику.

Біла та чорна шовковиця діють не однаково

Дослідники під­кре­слю­ють, що не можна гово­ри­ти про «ефект шов­ко­ви­ці» як про щось одно­рі­дне. Результат зале­жить від виду росли­ни, части­ни, яку вико­ри­сто­ву­ють, хімі­чно­го скла­ду сиро­ви­ни та спосо­бу її оброб­ки. Сушіння, фер­мен­та­ція, маце­ра­ція та різні мето­ди екс­тра­кції можуть істо­тно змі­ню­ва­ти склад отри­ма­но­го про­ду­кту і, від­по­від­но, його вза­є­мо­дію з мікробіотою.

Особливу увагу вчені при­ді­ля­ють DNJ із листя білої шов­ко­ви­ці. Ця спо­лу­ка при­гні­чує фер­мен­ти, які беруть участь у роз­ще­плен­ні вугле­во­дів, тому пре­па­ра­ти на осно­ві листя Morus alba дослі­джу­ють у кон­текс­ті регу­ля­ції рівня глю­ко­зи. Водночас резуль­та­ти різних екс­пе­ри­мен­тів зале­жать від кон­кре­тно­го пре­па­ра­ту та спосо­бу його отри­ма­н­ня, тому пере­но­си­ти вла­сти­во­сті одно­го екс­тра­кту на всю шов­ко­ви­цю некоректно.

Плоди чор­ної шов­ко­ви­ці цікав­лять дослі­дни­ків насам­пе­ред через анто­ці­а­ни та інші феноль­ні спо­лу­ки. В екс­пе­ри­мен­таль­них моде­лях їх пов’я­зу­ва­ли зі змі­на­ми скла­ду та актив­но­сті кишко­вої мікро­біо­ти, а також із деяки­ми пока­зни­ка­ми мета­бо­лі­чно­го здоров’я.

Що показали експерименти з мікробіотою

Найцікавіші резуль­та­ти огляд виявив у дослі­дже­н­нях скла­дних пре­па­ра­тів, які місти­ли одно­ча­сно полі­фе­но­ли та полі­са­ха­ри­ди білої шов­ко­ви­ці. У моде­лі мишей, яких году­ва­ли їжею з висо­ким вмі­стом жиру, така ком­бі­на­ція спри­чи­ни­ла більш вира­же­ні зміни кишко­вої мікро­біо­ти, ніж окре­ме засто­су­ва­н­ня кожної з фра­кцій. Ці зміни супро­во­джу­ва­ли­ся покра­ще­н­ням деяких пока­зни­ків, пов’я­за­них із мета­бо­лі­чним син­дро­мом та фун­кці­єю кишківника.

В іншо­му екс­пе­ри­мен­ті дослі­дни­ки пере­ві­ри­ли, чи може мікро­біо­та бути посе­ре­дни­ком тако­го ефе­кту. Мікроорганізми від мишей, які отри­му­ва­ли пре­па­рат із шов­ко­ви­ці, пере­са­джу­ва­ли іншим тва­ри­нам із мета­бо­лі­чни­ми пору­ше­н­ня­ми. Після цього в реци­пі­єн­тів спо­сте­рі­га­ли покра­ще­н­ня деяких мета­бо­лі­чних пока­зни­ків. Такий резуль­тат під­три­мує гіпо­те­зу про участь кишко­вої мікро­біо­ти, але сам по собі не дово­дить, що ана­ло­гі­чний меха­нізм пра­цю­ва­ти­ме у людей.

Чому поки рано називати шовковицю засобом проти діабету

Головне обме­же­н­ня дослі­джень поля­гає в тому, що біль­шість із них про­во­ди­ли in vitro або на тва­ри­нах. Автори огля­ду прямо зазна­ча­ють, що клі­ні­чних дослі­джень із людьми недо­ста­тньо, а резуль­та­ти скла­дно порів­ню­ва­ти через від­мін­но­сті у видах шов­ко­ви­ці, части­нах росли­ни, мето­дах екс­тра­кції та кон­цен­тра­ці­ях актив­них речовин.

Тому нара­зі коре­ктні­ше гово­ри­ти не про дове­де­ну ліку­валь­ну дію, а про потен­ці­ал шов­ко­ви­ці впли­ва­ти на кишко­ву мікро­біо­ту та пов’я­за­ні з нею мета­бо­лі­чні про­це­си. Щоб з’я­су­ва­ти, чи пере­тво­рю­ю­ться ці ефе­кти на реаль­ну користь для здо­ро­в’я люди­ни, потрі­бні кон­тро­льо­ва­ні клі­ні­чні випро­бу­ва­н­ня зі стан­дар­ти­зо­ва­ни­ми пре­па­ра­та­ми, склад яких точно відомий.

Отже, новий огляд не пока­зує, що зви­чай­на шов­ко­ви­ця є ліка­ми від ожи­рі­н­ня або діа­бе­ту. Він систе­ма­ти­зує дока­зи того, що різні ком­по­нен­ти Morus можуть вза­є­мо­ді­я­ти з кишко­ви­ми бакте­рі­я­ми, а сила та хара­ктер цього ефе­кту зна­чною мірою зале­жать від виду росли­ни та спосо­бу обробки.