У потрібний час у потрібному місці: зонд уперше зафіксував початок сонячного спалаху

Сонячні спа­ла­хи — одні з най­не­без­пе­чні­ших явищ у Сонячній систе­мі. Вони зда­тні виво­ди­ти з ладу супу­тни­ки, впли­ва­ти на авіа­цію й навіть спри­чи­ня­ти збої в назем­них еле­ктро­ме­ре­жах. Проблема в тому, що перед­ба­чи­ти момент їхньо­го вини­кне­н­ня над­зви­чай­но скла­дно. Та цього разу вче­ним поща­сти­ло: космі­чний апа­рат Solar Orbiter опи­нив­ся саме там і саме тоді, коли спа­лах тіль­ки почи­нав зароджуватися.

Як зонд побачив народження спалаху

Під час одно­го з макси­маль­них збли­жень із Сонцем 30 вере­сня 2024 року Solar Orbiter вів спо­сте­ре­же­н­ня одра­зу в кіль­кох діа­па­зо­нах — від види­мо­го сві­тла до уль­тра­фі­о­ле­ту й рент­ге­ну. Чотири його теле­ско­пи зафі­ксу­ва­ли тем­ний філа­мент — нитко­по­ді­бну стру­кту­ру, сфор­мо­ва­ну рухом еле­ктро­нів та іонів уздовж пере­пле­те­них ліній магні­тно­го поля.

Такі філа­мен­ти можуть існу­ва­ти від­но­сно ста­біль­но, але цього разу один із їхніх кін­ців рапто­во втра­тив рів­но­ва­гу. Магнітні сило­ві лінії розір­ва­ли­ся і знову з’єдналися — про­цес, відо­мий як магні­тне пере­з’­єд­на­н­ня. Саме в цей момент почав­ся лан­цю­го­вий викид енергії.

Лавинний ефект і вибухова швидкість

Після пер­шо­го пере­з’­єд­на­н­ня про­цес почав роз­гор­та­ти­ся за прин­ци­пом лави­ни. Кожен новий роз­рив магні­тних ліній запу­скав насту­пний, і випро­мі­ню­ва­н­ня швид­ко наро­ста­ло. Філамент почав закру­чу­ва­ти­ся й був вики­ну­тий у про­стір, при­ско­рю­ю­чи заря­дже­ні частин­ки до при­бли­зно 500 міль­йо­нів кіло­ме­трів на годи­ну — це майже поло­ви­на швид­ко­сті світла.

Саме цей поча­тко­вий, най­ра­ні­ший етап зазви­чай лиша­є­ться поза полем зору астро­но­мів. Спалахи часто фіксу­ють уже після того, як вони дося­гли піка, але тут учені змо­гли поба­чи­ти, як усе почи­на­є­ться букваль­но з пер­шої «іскри».

Чому це відкриття важливе

Результати, опу­блі­ко­ва­ні в жур­на­лі Astronomy & Astrophysics, мають пра­кти­чне зна­че­н­ня. Розуміння того, який саме про­цес запу­скає соня­чний спа­лах і як він роз­ви­ва­є­ться в перші хви­ли­ни, від­кри­ває шлях до точні­ших про­гно­зів космі­чної погоди.

Такі про­гно­зи кри­ти­чно важли­ві для захисту:

• супу­тни­ків зв’язку та навігації
• космі­чних апа­ра­тів і астронавтів
• авіа­ції на вели­ких висотах
• назем­них енер­ге­ти­чних і теле­ко­му­ні­ка­цій­них систем

Випадкове, але над­зви­чай­но вдале роз­та­шу­ва­н­ня Solar Orbiter дало нау­ков­цям рід­кі­сну можли­вість поба­чи­ти наро­дже­н­ня соня­чно­го спа­ла­ху зсе­ре­ди­ни. Це ще один крок до того, щоб пере­тво­ри­ти непе­ре­дба­чу­ва­ні соня­чні бурі з космі­чної загро­зи на керо­ва­ний і про­гно­зо­ва­ний фактор. Сонце стає зро­зумі­лі­шим — а отже, й без­пе­чні­шим для техно­ло­гі­чної цивілізації.