Психологи з’ясували, у кого найчастіше закохуються сучасні підлітки

Перше коха­н­ня зда­є­ться хао­ти­чним і непе­ре­дба­чу­ва­ним. Комусь подо­ба­ю­ться най­по­пу­ляр­ні­ші учні школи, комусь — тихі одно­кла­сни­ки, а іноді сим­па­тія вини­кає зов­сім без оче­ви­дної при­чи­ни. Однак пси­хо­ло­ги вже бага­то років нама­га­ю­ться зна­йти зако­но­мір­но­сті, які поясню­ють, як вини­кає роман­ти­чний потяг у під­лі­тко­во­му віці.

Нове дослі­дже­н­ня, про­ве­де­не вче­ни­ми з Університету Гронінгена в Нідерландах, пока­за­ло, що об’є­кта­ми зако­ха­но­сті часті­ше ста­ють під­лі­тки, які мають бага­то дру­зів. При цьому вирі­шаль­не зна­че­н­ня має не їхня об’є­ктив­на попу­ляр­ність у класі, а те, як їх спри­ймає кон­кре­тний шко­ляр. Результати опу­блі­ко­ва­ні в жур­на­лі Journal of Social and Personal Relationships.

Водночас авто­ри наго­ло­шу­ють, що дослі­дже­н­ня про­во­ди­ло­ся в одній школі, тому його резуль­та­ти не можна авто­ма­ти­чно поши­рю­ва­ти на всіх підлітків.

Як досліджували підліткові симпатії

У дослі­джен­ні взяли участь майже 1900 учнів стар­ших кла­сів одні­єї зі шкіл на пів­но­чі Нідерландів. Кожному уча­сни­ку вида­ли спи­сок усіх шко­ля­рів і запро­по­ну­ва­ли від­по­ві­сти на кіль­ка запи­тань. Учні зазначали:

1. у кого вони закохані;
2. кого вва­жа­ють популярним;
3. кого вва­жа­ють фізи­чно привабливим;
4. кого спри­йма­ють як агре­сив­но­го або схиль­но­го до бійок;
5. кого вва­жа­ють схиль­ним до поши­ре­н­ня пліток;
6. кого нази­ва­ють сво­ї­ми най­кра­щи­ми друзями.

Такий під­хід дозво­лив дослі­дни­кам побу­ду­ва­ти повну соці­аль­ну мере­жу вза­є­мин усе­ре­ди­ні школи та порів­ня­ти роман­ти­чні сим­па­тії з реаль­ною стру­кту­рою спілкування.

Закохуються далеко не всі

Аналіз пока­зав, що при­бли­зно 35% уча­сни­ків були зако­ха­ні хоча б в одно­го одно­кла­сни­ка. Водночас вза­єм­ни­ми вияви­ли­ся лише близь­ко 12% таких симпатій.

Ще ціка­ві­шим стало інше спо­сте­ре­же­н­ня: майже 40% шко­ля­рів, які вже пере­бу­ва­ли в роман­ти­чних сто­сун­ках, зізна­ли­ся, що одно­ча­сно були зако­ха­ні в когось іншого.

На осно­ві від­по­від­ей дослі­дни­ки роз­ді­ли­ли під­лі­тків на чоти­ри групи:

• ті, хто ні в кого не був зако­ха­ний і сам не був об’є­ктом симпатії;
• ті, у кого зако­ху­ва­ли­ся інші;
• ті, хто був зако­ха­ний сам;
• ті, хто одно­ча­сно зако­ху­вав­ся і викли­кав сим­па­тію в інших.

Подібний роз­по­діл допо­міг зро­зу­мі­ти, як роман­ти­чні почу­т­тя пов’я­за­ні із соці­аль­ним ста­но­ви­щем у шкіль­но­му середовищі.

Найважливішою виявилася не популярність

На пер­ший погляд можна при­пу­сти­ти, що най­біль­ше шан­сів стати об’є­ктом зако­ха­но­сті мають най­по­пу­ляр­ні­ші учні школи. Проте резуль­та­ти дослі­дже­н­ня вияви­ли­ся складнішими.

Вирішальне зна­че­н­ня мала не загаль­на репу­та­ція люди­ни серед одно­лі­тків, а її осо­би­сте сприйня­т­тя кон­кре­тним шко­ля­рем. Якщо комусь зда­ва­ло­ся, що пев­ний одно­кла­сник попу­ляр­ний або впев­не­ний у собі, саме це під­ви­щу­ва­ло ймо­вір­ність вини­кне­н­ня симпатії.

Інакше кажу­чи, під­лі­тки зако­ху­ва­ли­ся не стіль­ки в «зірок школи», скіль­ки у вла­сний образ цієї людини.

Чому велика кількість друзів має значення

Найсильніший зв’я­зок учені вияви­ли між кіль­кі­стю дру­зів і шан­са­ми стати об’є­ктом роман­ти­чної сим­па­тії. Підлітки, які мали ширше коло спіл­ку­ва­н­ня, зна­чно часті­ше опи­ня­ли­ся в чиє­мусь спи­ску закоханостей.

На думку авто­рів робо­ти, цьому є кіль­ка можли­вих пояснень. По-перше, люди­на, яка актив­но спіл­ку­є­ться з бага­тьма одно­лі­тка­ми, про­сто часті­ше пере­бу­ває в полі зору інших. По-друге, вели­ка кіль­кість дру­зів може сигна­лі­зу­ва­ти про хоро­ші соці­аль­ні нави­чки, від­кри­тість і зда­тність легко вста­нов­лю­ва­ти контакти.

Цікаво, що самі соці­аль­но попу­ляр­ні шко­ля­рі рідше пові­дом­ля­ли про вла­сні зако­ха­но­сті. Дослідники при­пу­ска­ють, що вони можуть бути більш вибір­ко­ви­ми у вибо­рі потен­цій­но­го роман­ти­чно­го партнера.

А як щодо агресивної поведінки?

Ще один резуль­тат вигля­дає неспо­ді­ва­ним. Підлітки часті­ше нази­ва­ли об’є­кта­ми сим­па­тії тих одно­лі­тків, яких осо­би­сто спри­йма­ли як більш агре­сив­них. Однак це не озна­чає, що агре­сив­ність сама по собі робить люди­ну привабливою.

Автори дослі­дже­н­ня під­кре­слю­ють, що йде­ться саме про суб’є­ктив­не сприйня­т­тя окре­мо­го шко­ля­ра. До того ж ста­ти­сти­чний зв’я­зок не дово­дить при­чин­но-наслід­ко­во­го зв’яз­ку. Можливо, впев­не­ність у собі або домі­нан­тна пове­дін­ка іноді спри­йма­ю­ться як озна­ка сили чи висо­ко­го ста­ту­су, але для під­твер­дже­н­ня таких пояснень потрі­бні дода­тко­ві дослідження.

Що означають ці результати

Робота демон­струє, що роман­ти­чні сим­па­тії фор­му­ю­ться зна­чно скла­дні­ше, ніж може здаватися.

На них впли­ва­ють не лише зов­ні­шність чи фор­маль­ний соці­аль­ний ста­тус, а й осо­би­стий досвід спіл­ку­ва­н­ня, інди­ві­ду­аль­не сприйня­т­тя інших людей та стру­кту­ра дру­жніх зв’язків.

Водночас дослі­дже­н­ня має важли­ві обме­же­н­ня. Воно охо­плює лише одну школу в Нідерландах, тому куль­тур­ні осо­бли­во­сті, вік уча­сни­ків і місце­ве соці­аль­не сере­до­ви­ще могли впли­ну­ти на резуль­та­ти. Саме тому авто­ри закли­ка­ють пере­ві­ри­ти отри­ма­ні виснов­ки на біль­ших і різно­ма­ні­тні­ших вибірках.