Інопланетне життя без світла та кисню: фантазії астробіологів

Уявіть собі: десь на тем­ній пла­не­ті, де тем­пе­ра­ту­ра мінус 150, пов­зає щось слизь­ке, ство­ре­не не з вугле­цю, а з крем­нію. Йому не потрі­бні ні ваші теплі про­ме­ні сонця, ні навіть зви­чна нам вода. Якщо ви дума­ли, що Голлівуд пере­гнув пали­цю з фан­та­зі­я­ми про при­буль­ців — спой­лер: вчені теж мають купу шале­них гіпо­тез. Іноді вони навіть більш боже­віль­ні, ніж інду­стрія кіно.

Давай роз­бе­ре­мо­ся, що реаль­но дума­ють астро­біо­ло­ги про потен­цій­них сусі­дів у Всесвіті. І чому вони впер­то шука­ють життя там, де й уяви­ти його неможливо.

Кремнієві мутанти та інші екзотичні сценарії

Більшість форм життя на Землі три­ма­є­ться на вугле­це­вій хімії. Але дехто з нау­ков­ців пере­ко­на­ний: ми занад­то обме­жу­є­мо себе цим кар­ка­сом. Кремній, який лежить у тій же колон­ці пері­о­ди­чної табли­ці, може стати базо­вим еле­мен­том життя на чужих пла­не­тах. Чому б і ні?

Кремнієві істо­ти — зву­чить як щось сере­днє між комп’ютерним чіпом і восьми­но­гом. Але в тео­рії це можли­во. Кремній теж зда­тен фор­му­ва­ти довгі лан­цюж­ки спо­лук. Єдина моро­ка: вони менш гну­чкі й не такі витри­ва­лі при висо­ких тем­пе­ра­ту­рах. Та, якщо умови пла­не­ти холо­дні­ші, там можуть існу­ва­ти істо­ти з крем­ні­є­вою «шкі­рою».

І це лише вер­хів­ка див­но­го айс­бер­га. Серед попу­ляр­них уявлень:

• Організми, що хар­чу­ю­ться сір­кою або аміаком.
• Біохімія, яка пра­цює без кисню.
• Мембрани клі­тин з речо­вин, про які ми навіть не чули.

Метан замість води: так теж можна виживати

На Землі вода — мастхев для життя. Але астро­біо­ло­ги все часті­ше гово­рять: давай­те роз­ши­ри­мо гори­зон­ти. На Титані (супу­тник Сатурна) озера мета­ну й етану. І там можуть пла­ва­ти істо­ти, які вико­ри­сто­ву­ють ці речо­ви­ни замість води.

Уявіть таку біо­ло­гію: клі­ти­ни в орга­ні­змах не напов­не­ні водою, а холо­дним мета­ном. Для нас це смер­тель­не сере­до­ви­ще. Але тео­ре­ти­чно воно ціл­ком при­да­тне для фор­му­ва­н­ня біо­хі­мі­чних реа­кцій. Просто все буде від­бу­ва­тись наба­га­то повільніше.

Чому вчені так вірять у такі кон­це­пти? Бо, якщо життя вини­кло на Землі у вул­ка­ні­чно­му пеклі, чому воно не могло виро­сти серед крі­о­ген­них морів?

Ось кіль­ка при­кла­дів, що надихають:

1. Мікроби на Землі живуть у жер­лах гей­зе­рів при 100+ градусах.
2. Деякі бакте­рії вижи­ва­ють у кислоті.
3. Є орга­ні­зми, що не потре­бу­ють кисню взагалі.

Тож, мета­но­ві ство­рі­н­ня — це не про­сто фан­та­сти­ка, а гіпо­те­за, яку всер­йоз вивчають.

Життя без світла: хто живе в абсолютній темряві

Ще один фаво­рит серед астро­біо­ло­гі­чних ідей — сві­тло зов­сім не обов’язкове. На дні оке­а­ну нашої пла­не­ти існу­ють цілі еко­си­сте­ми, які ніко­ли не бачи­ли сонця. Вони живуть біля чор­них кур­ців — під­во­дних вул­ка­ні­чних дже­рел. Їхня енер­гія — не фото­ни, а хімі­чні реакції.

Це від­кри­т­тя нади­хну­ло вче­них при­пу­сти­ти: на пла­не­тах без зірок або під тов­сти­ми льо­до­ви­ми шапка­ми теж можуть роз­ви­ва­тись такі авто­ном­ні біосистеми.

І, якщо уяви­ти, як вони вигля­да­ють… Зовні, напев­но, нічо­го роман­ти­чно­го. Щось слизь­ке, без очей, що тихо пов­зає у вічній тем­ря­ві. Але по суті — справ­жнє життя, хай і зов­сім не схоже на те, що ми бачи­ли у під­ру­чни­ках біології.

Якщо під­су­му­ва­ти, у нау­ко­вих фан­та­зі­ях про іно­пла­не­тян немає єди­но­го сце­на­рію. Життя може бути на крем­ні­є­вій осно­ві, у мета­но­вих морях, у пов­ній тем­ря­ві чи навіть на кам’яних пусте­лях без води. Це не фан­та­сти­ка з сері­а­лу — а реаль­ні гіпо­те­зи, що фор­му­ю­ться на осно­ві спо­сте­ре­жень і логіки.

І, хоча ми поки не зна­йшли жодно­го під­твер­дже­н­ня, сам факт пошу­ку таких різно­ма­ні­тних варі­ан­тів життя пока­зує: Всесвіт наба­га­то боже­віль­ні­ший, ніж ми собі уяв­ля­ли. І хто зна, можли­во, десь прямо зараз крем­ні­є­вий сли­зень теж шукає собі друзів.