Що буде, якщо станеться ядерний вибух — і чи реально вижити? Експеримент, факти, шанси

У суча­сно­му світі, де напру­га між дер­жа­ва­ми з ядер­ною збро­єю не вщу­хає, пита­н­ня ядер­но­го вибу­ху стає не лише темою фан­та­сти­чних філь­мів, а й ціл­ком реаль­ною загро­зою. Що буде, якщо така бомба справ­ді вибу­хне побли­зу? Чи можли­во вижи­ти? І які наслід­ки очі­ку­ють на тих, хто опи­ни­ться в зоні ура­же­н­ня? Дослідимо ці пита­н­ня на при­кла­ді екс­пе­ри­мен­ту канад­ської коман­ди AsapSCIENCE, яка змо­де­лю­ва­ла вибух бомби поту­жні­стю в одну мегатонну.

Радіація та ядерні опади: невидимий ворог

Одне з най­не­без­пе­чні­ших явищ після ядер­но­го вибу­ху — це раді­а­ція. Навіть якщо люди­ні поща­сти­ло вижи­ти після сві­тло­вої хвилі, тепло­во­го удару і удар­ної хвилі, далі почи­на­є­ться нова загро­за — радіо­актив­не зара­же­н­ня. Радіоактивні частин­ки можуть подо­ро­жу­ва­ти на сотні кіло­ме­трів, осі­да­ти на поверх­ні землі, про­ни­ка­ти в воду, ґрунт і навіть пові­тря, яким ми дихаємо.

Після вибу­ху ядер­ної бомби вини­ка­ють так звані ядер­ні опади — це мікро­ча­стин­ки, які мають смер­тель­не випро­мі­ню­ва­н­ня. Вони можуть при­зве­сти до про­ме­не­вої хво­ро­би, раку та гене­ти­чних мута­цій. На жаль, ці наслід­ки про­яв­ля­ю­ться не мит­тє­во, а через дні, тижні чи навіть роки після події.

Потенційні наслід­ки опромінення:

• нудо­та, блю­ва­н­ня, втома;
• випа­ді­н­ня волосся;
• кро­во­те­чі та інфекції;
• без­плі­д­дя;
• онко­ло­гі­чні захворювання;
• леталь­ний результат.

Спочатку — світло: ядерний спалах

Першим про­я­вом ядер­но­го вибу­ху є над­по­ту­жна сві­тло­ва хвиля. Вона може спри­чи­ни­ти тим­ча­со­ву слі­по­ту навіть на вели­кій від­ста­ні. Якщо вибух від­бу­де­ться вдень — у раді­у­сі до 21 км можли­ве тим­ча­со­ве ослі­пле­н­ня. А якщо вночі — цей раді­ус збіль­шу­є­ться до 85 км.

Уявіть собі: навіть якщо ви не бачи­те само­го вибу­ху, сві­тло­ва хвиля настіль­ки поту­жна, що вра­жає очі мит­тє­во, дезо­рі­єн­то­ву­ю­чи люди­ну на кри­ти­чно важли­ві секунди.

Теплове випромінювання: спека, яка вбиває

Через мить після спа­ла­ху йде тепло­вий удар — тем­пе­ра­ту­ра пові­тря бли­ска­ви­чно зро­стає. У зоні до 11 км люди­на може отри­ма­ти опіки І сту­пе­ня, а на 8 км — опіки ІІІ сту­пе­ня, що вже є кри­ти­чни­ми для життя. Температура біля епі­цен­тру сягає неймо­вір­них 300 000 гра­ду­сів Цельсія.

Ці цифри важко уяви­ти, але резуль­тат один: у зоні вибу­ху все живе зго­рає мит­тє­во. Світлий одяг може від­би­ти части­ну тепло­во­го випро­мі­ню­ва­н­ня, але не вря­тує від смер­тель­но­го перегріву.

Ударна хвиля: тиск і вітер смерті

Наступна хвиля — це меха­ні­чна удар­на хвиля. Вона руха­є­ться повіль­ні­ше за сві­тло, але з над­по­ту­жною силою. На від­ста­ні 6 км від вибу­ху тиск дося­гає 180 тонн на ква­дра­тний метр, а швид­кість вітру — понад 250 км/​год.

Якщо ви пере­бу­ва­є­те ближ­че — на від­ста­ні до 1 км — то сила удару зро­стає до 720 тонн/​м², а вітер дося­гає 756 км/​год. Жодна будів­ля не витри­має таких наван­та­жень, а улам­ки пере­тво­рю­ю­ться на смер­тель­ну зброю. Вижити можна лише в спе­ці­аль­но­му бункері.

Як вижити при ядерному вибуху: чи є шанси?

І хоч шанси на вижи­ва­н­ня малі, вони все ж існу­ють. Залежно від від­ста­ні до епі­цен­тру, типу укри­т­тя та дій у перші хви­ли­ни — люди­на може збе­рег­ти життя.

Мінімальні пора­ди з виживання:

• Швидко схо­ва­ти­ся в бетон­но­му або під­зем­но­му укритті.
• Не вихо­ди­ти на вули­цю міні­мум 24 години.
• Закрити всі вен­ти­ля­цій­ні отво­ри, вікна, двері.
• Вживати лише гер­ме­ти­чно запа­ко­ва­ну воду та їжу.
• Слідкувати за офі­цій­ни­ми пові­дом­ле­н­ня­ми про рівень радіації.

Історичні приклади: «Малюк» і «Цар-бомба»

Для розу­мі­н­ня мас­шта­бів ката­стро­фи варто зга­да­ти ядер­ні вибу­хи мину­ло­го. Бомба «Малюк», ски­ну­та на Хіросіму, мала поту­жність 15 кіло­тонн. Це в 67 разів менше, ніж екс­пе­ри­мен­таль­на мега­тон­на бомба в дослі­джен­ні AsapSCIENCE.

Але най­біль­ший в істо­рії вибух — радян­ська «Цар-бомба» — мала поту­жність понад 58 мега­тонн. Її вибух був настіль­ки поту­жним, що викли­кав сей­смі­чні хвилі, які обі­йшли Землю кіль­ка разів.

Ядерний вибух — це не про­сто «вели­кий бум». Це бага­то­рів­не­ва ката­стро­фа: сві­тло, жар, удар, раді­а­ція. І кожен з цих чин­ни­ків може бути смер­тель­ним. Проте розу­мі­н­ня при­ро­ди цих явищ і базо­ва під­го­тов­ка можуть дати шанс вижи­ти навіть у най­гір­шо­му сце­на­рії. Ми живе­мо у світі, де поді­бна загро­за — не фан­та­сти­ка. І зна­н­ня — наш голов­ний захист.