Хто з жінок взяв літературного «Оскара»? 17 авторок, які вписали себе в історію Нобелівської премії

Книжкових премій у світі хоч греблю гати: Букерівська, Пулітцерівська, Гонкурівська… Але є одна, яка б’є всі рекорди престижу — Нобелівська премія з літератури. Це як отримати «Оскара», тільки для письменників.

Від 1901 року її вручають тим, хто створює справжню магію словами. Але фішка в тому, що список номінантів — це таємниця за сімома печатками на 50 років! Тому ми досі не знаємо, чи була, наприклад, Людмила Уліцька в шортлісті.

І що цікаво — жінок серед лауреатів досі… всього 17. Так, аж до 2023 року! Хоча вже в перший рік премії номінували жінку — німкеню Мальвіду фон Мейзенбуг. А перша переможниця — Сельма Лагерлеф — підкорила журі у 1909-му.

Тож пропоную прогулятись літературним променадом і згадати тих авторок, які таки дістали Нобелівську зірку.

Дівчата, які переписали літературну історію

Хочете вірте, хочете ні, але деяких з цих жінок номінували по кілька років поспіль, поки академіки не «дозріли». А когось нагородили вже у дуже поважному віці (так-​так, Доріс Лессінг узяла премію у 88!).

Ось кілька цікавих фактів:

• наймолодшими стали Сигрид Унсет і Перл Бак — по 46 років;
• найстарша — Доріс Лессінг, 88;
• серед відомих номінанток у різні роки були Анна Ахматова, Маргарет Мітчелл, Карен Бліксен, Едіт Вортон.

А тепер — поіменно!

Список тих, хто таки отримав омріяне золото

1. 1909 — Сельма Лагерлеф (Швеція). «Чудесна подорож Нільса Хольгерсона» — хто не читав у дитинстві?
2. 1926 — Грація Деледда (Італія). Майстриня поетичних історій про Сардинію.
3. 1928 — Сигрид Унсет (Норвегія). Її «Крістін, дочка Лавранса» — мастрід для фанатів скандинавського середньовіччя.
4. 1938 — Перл Бак (США). Романи про Китай. «Земля» — один із найвідоміших.
5. 1945 — Габріела Містраль (Чилі). Її поезія стала символом Латинської Америки.
6. 1966 — Неллі Закс (Швеція). Писала про долю єврейського народу.
7. 1991 — Надін Гордімер (ПАР). Про епоху апартеїду та боротьбу за свободу.
8. 1993 — Тоні Моррісон (США). «Кохана» і «Найблакитніші очі» — романи, що торкають душу.
9. 1996 — Віслава Шимборська (Польща). Її вірші — це поезія життя.
10. 2004 — Ельфріда Єлінек (Австрія). «Піаністка» — брутально чесний роман про жіночу долю.
11. 2007 — Доріс Лессінг (Велика Британія). «Золотий зошит» і «П’ята дитина» — must read.
12. 2009 — Герта Мюллер (Німеччина). Про життя в тоталітарному суспільстві.
13. 2013 — Еліс Манро (Канада). Коротка проза, що змушує замислитись.
14. 2015 — Світлана Алексієвич (Білорусь). «У війни не жіноче обличчя» — книга, що перевертає уявлення.
15. 2018 — Ольга Токарчук (Польща). «Веди свій плуг по кістках мертвих» — одна з найгучніших.
16. 2020 — Луїза Глюк (США). Поезія про найглибші почуття.
17. 2022 — Анні Ерно (Франція). «Своє місце» — чесний і безкомпромісний текст про пам’ять.

Читати чи не читати? Ось у чому питання

Серед книжкових блогерів навіть є марафони — прочитати всіх лауреатів Нобелівки. Якщо не знаєте, з чого почати, ось вам топ‑5 для затравки:

• «Чудесна подорож Нільса Хольгерссона» — для ностальгії;
• «Кохана» Тоні Моррісон — для глибоких емоцій;
• «Золотий зошит» Лессінг — для феміністичного настрою;
• «Веди свій плуг по кістках мертвих» Токарчук — для інтелектуального детективу;
• будь-​який збірник Шимборської — для натхнення на кожен день.

17 жінок за 122 роки — ніби й небагато, та зате які імена! Хтось писав про кохання і війну, хтось — про бідність і гноблення, хтось — про особисту пам’ять. Але кожна з цих авторок залишила у світовій літературі власний слід.