Чи правда, що українська мова «логічніша за англійську»: що кажуть лінгвісти

Останнім часом у мере­жі актив­но поши­рю­є­ться теза, що аме­ри­кан­ський лін­гвіст ніби­то назвав укра­їн­ську мову «логі­чні­шою за англій­ську». Ця істо­рія вигля­дає пере­кон­ли­во, але тут важли­во від­окре­ми­ти факти від інтерпретацій.

Джон МакВортер — відо­мий аме­ри­кан­ський лін­гвіст, який справ­ді дослі­джує стру­кту­ру мов. Проте у від­кри­тих нау­ко­вих дже­ре­лах немає під­твер­дже­н­ня саме тих цитат і фор­му­лю­вань, які масо­во поши­рю­ю­ться в соцме­ре­жах. Тому їх варто роз­гля­да­ти як попу­ля­ри­зо­ва­ну інтер­пре­та­цію, а не точне ака­де­мі­чне твердження.

Чому українська мова здається складною

Українська мова нале­жить до слов’янських мов із роз­ви­не­ною гра­ма­ти­чною систе­мою. Вона має від­мін­ки, роди, діє­від­мі­ни та роз­га­лу­же­не словотворення.

Це озна­чає, що мова:

• має бага­то форм одно­го слова
• актив­но вико­ри­сто­вує закінчення
• пере­дає зна­че­н­ня через гра­ма­ти­ку, а не лише через поря­док слів

Через це вона може зда­ва­ти­ся скла­дні­шою, осо­бли­во для тих, хто звик до ана­лі­ти­чних мов.

Чому її називають «логічною»

Теза про «логі­чність» зазви­чай пов’язана не з про­сто­тою, а з систем­ні­стю. Українська мова дій­сно має досить регу­ляр­ні пра­ви­ла, і бага­то форм утво­рю­ю­ться передбачувано.

1. Словотворення. В укра­їн­ській мові актив­но вико­ри­сто­ву­ю­ться пре­фі­кси і суфі­кси. Від одно­го діє­сло­ва можна утво­ри­ти деся­тки варі­а­цій із різни­ми від­тін­ка­ми зна­че­н­ня. Це ство­рює від­чу­т­тя «кон­стру­кто­ра», де нові слова фор­му­ю­ться за зро­зумі­лою моделлю.
2. Граматична узго­дже­ність. Відмінки, роди і часи взаємопов’язані. Якщо зро­зу­мі­ти систе­му, бага­то форм ста­ють перед­ба­чу­ва­ни­ми без заучу­ва­н­ня кожно­го варі­ан­ту окремо.

Але важли­во уто­чне­н­ня: «логі­чність» — це суб’єктивна оцін­ка. У лін­гві­сти­ці не існує уні­вер­саль­но­го кри­те­рію, за яким одна мова була б об’єктивно «логі­чні­шою» за іншу.

Чим відрізняється англійська

Англійська мова нале­жить до ана­лі­ти­чних мов. У ній зна­че­н­ня часті­ше пере­да­є­ться через поря­док слів і допо­мі­жні конструкції.

Це при­зво­дить до іншо­го типу складності:

• менше від­мін­ків, але біль­ше фра­зо­вих структур
• вели­ка кіль­кість винятків
• нере­гу­ляр­ні дієслова

Тому носії різних мов спри­йма­ють скла­дність по-різно­му. Те, що зда­є­ться логі­чним в одній систе­мі, може вигля­да­ти заплу­та­ним в іншій.

Що з «тисячами слів і словниками»

Порівняння на кшталт «100 тисяч проти 250 тисяч слів» часто вико­ри­сто­ву­ю­ться у попу­ляр­них текс­тах, але вони неко­ре­ктні без уто­чне­н­ня мето­ди­ки під­ра­хун­ку. Різні слов­ни­ки раху­ють слова по-різно­му: вклю­ча­ють або не вклю­ча­ють похі­дні форми, тер­мі­ни, діалекти.

У мовах із актив­ним сло­во­тво­ре­н­ням, таких як укра­їн­ська, кіль­кість потен­цій­них слів справ­ді може бути дуже вели­кою. Але це не озна­чає, що одна мова «бага­тша» в абсо­лю­тно­му сенсі — це про­сто різний спо­сіб орга­ні­за­ції лексики.

Чому такі тексти стають популярними

Подібні мате­рі­а­ли часто буду­ю­ться на поєд­нан­ні реаль­них фактів і пере­біль­шень. Українська мова справ­ді має роз­ви­не­ну систе­му сло­во­тво­ре­н­ня і гра­ма­ти­ки. Але твер­дже­н­ня про її «уні­каль­ну логі­чність» або «виня­тко­вість серед усіх мов» не мають чіткої нау­ко­вої основи.

Водночас інте­рес до укра­їн­ської мови у світі дій­сно зріс остан­ні­ми рока­ми. Це під­твер­джу­є­ться появою кур­сів у різних уні­вер­си­те­тах світу, але при­чи­ни цього — ком­пле­ксні, і вони не зво­дя­ться лише до «лін­гві­сти­чної сенсації».

Українська мова — скла­дна, систем­на і гну­чка. Вона дозво­ляє точно пере­да­ва­ти зна­че­н­ня через гра­ма­ти­ку і сло­во­тво­ре­н­ня. Але твер­дже­н­ня про те, що вона «логі­чні­ша за інші мови», не є нау­ко­во дове­де­ним фактом. Це радше спо­сіб опи­са­ти від­чу­т­тя від стру­кту­ри мови, ніж об’єктивна характеристика.