Що дозволяє людині прожити понад століття, зберігаючи ясний розум і активність? У Бразилії вчені підійшли до відповіді максимально близько, досліджуючи людей, яким 100, 110 і навіть більше років. Вони не дотримувалися суворих дієт, не жили в ідеальних умовах і часто майже не користувалися сучасною медициною. Але саме їхні організми виявилися напрочуд стійкими до часу.
Гени чи спосіб життя
Проєкт DNA Longevo, результати якого публікують у журналі Genomic Press, уже проаналізував геноми понад 160 довгожителів. Серед них — близько 20 так званих супердовгожителів, які перетнули межу у 110 років.
Найцікавіше те, що більшість учасників не вели «ідеально здоровий» спосіб життя. Вони не завжди займалися спортом, не обмежували себе в їжі й часто жили в умовах, далеких від медичних стандартів XXI століття. Це змусило дослідників звернути особливу увагу саме на спадковість.
За словами генетикині Маяни Зац з Університету Сан-Паулу, ключ до довголіття може ховатися в унікальних поєднаннях генів, які забезпечують кращий захист клітин, ефективніший імунітет і повільніше біологічне старіння. Особливу цінність дослідженню додає генетичне різноманіття учасників — у багатьох із них є європейське, африканське та корінне американське коріння.
Довголіття без сучасної медицини
Багато довгожителів мешкають у невеликих населених пунктах із мінімальним доступом до лікарень і складної діагностики. Проте вони зберігають добру фізичну форму й ясність мислення.
Це ставить під сумнів ідею, що рекордна тривалість життя можлива лише завдяки високотехнологічній медицині. Лікар-генетик Манель Естеллер зазначає: сучасна медицина важлива, але вона не є єдиним фактором. Організм деяких людей із самого початку має потужні механізми самозахисту.
Показовий приклад — монахиня Іна Канабарро Лукас, яка прожила 116 років і не відмовлялася від солодкого. А 106-річна жінка з Бразилії почала займатися плаванням лише після 70 років — і згодом навіть виграла змагання у своїй віковій категорії. Її родина також вирізняється надзвичайним довголіттям, що ще раз підкреслює роль спадковості.
Активність і ясний розум після ста років
Один з учасників дослідження у 107 років продовжує працювати — він допомагає в супермаркеті, пересувається швидко і виглядає значно молодшим за свій паспортний вік. За словами дослідників, більшість довгожителів зберігають когнітивні функції, самостійно приймають рішення та охоче беруть участь у наукових проєктах.
Для глибшого аналізу вчені не лише порівнюють геноми довгожителів із даними біобанків людей, які померли значно раніше, а й створюють з їхніх клітин індуковані стовбурові клітини. Це дозволяє в лабораторних умовах спостерігати, як «працюють» гени довголіття в тканинах мозку, серця чи легень.
Дослідники наголошують: знайти «гени довгого життя» — лише перший крок. Справжня мета — зрозуміти, як вони функціонують, щоб у майбутньому допомогти тим, кому не пощастило отримати такий спадок від природи.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
