Чи зникне Європа: геолог попереджає про затоплення континенту

Що ста­не­ться з Європою через міль­йо­ни років? На це запи­та­н­ня нама­га­ю­ться від­по­ві­сти вчені, які вивча­ють текто­ні­чні про­це­си, що фор­му­ють облич­чя нашої пла­не­ти. За сло­ва­ми сло­ва­цько­го гео­ло­га Станіслава Завацкі, май­бу­тнє Європи може бути неспо­ді­ва­ним і навіть дра­ма­ти­чним: кон­ти­нент ризи­кує пере­тво­ри­ти­ся на групу остро­вів. Усе через повіль­не, але нев­пин­не зру­ше­н­ня Африканської та Євразійської плит, яке вже зали­шає свої сліди в суча­сно­му рельєфі.

Плити в русі: як Африка тисне на Європу

Африканська літо­сфер­на плита постій­но набли­жа­є­ться до Євразійської. Цей про­цес несе за собою коло­саль­ні гео­ло­гі­чні зміни. Станіслав Завацкі, кан­ди­дат техні­чних наук, пояснює, що під тиском Африки земна кора Європи почи­нає дефор­му­ва­тись. Зокрема, деякі регіо­ни будуть «про­сі­да­ти» — тобто йти під воду, а інші, нав­па­ки, підніматись.

Завацкі про­гно­зує, що пер­ши­ми від­чу­ють ці зміни пів­ден­ні регіо­ни: Греція, пів­ден­на Італія, Іспанія. Там земна кора буде лама­тись і про­ва­лю­ва­ти­ся, тоді як гір­ські систе­ми, як-от Піренеї та Альпи, можуть нав­па­ки — під­ня­ти­ся. Учений порів­нює цей про­цес із дією гігант­сько­го гео­ло­гі­чно­го важеля.

Геологічна ретроспектива: Європа вже була архіпелагом

Ці текто­ні­чні про­це­си не є чимось новим. Геологічна істо­рія Європи знає поді­бні епі­зо­ди. Мільйони років тому тери­то­рія суча­сної Європи вже мала форму архі­пе­ла­гу. Потім рух плит дозво­лив суші під­ня­тись над рів­нем моря, фор­му­ю­чи зна­йо­мий нам кон­ти­нент. Зараз, вва­жає Завацкі, роз­по­чав­ся зво­ро­тний процес.

Цей при­ро­дний «цикл» займає міль­йо­ни років, але його наслід­ки — мас­шта­бні. Якщо про­гноз вче­но­го під­твер­ди­ться, Європа як мате­рик посту­по­во зни­кне, зали­шив­ши по собі лише групу остро­вів серед води.

Проблема просідання: кейс Гавайських островів

Схожі явища вже фіксу­ють в інших части­нах світу. Наприклад, на Гавайях. Острів Оаху, один із най­більш густо­на­се­ле­них, посту­по­во зану­рю­є­ться під воду. Найбільш вра­жає пів­ден­не узбе­реж­жя: тут суша щоро­ку про­сі­дає на 25 мілі­ме­трів, тоді як сере­дній пока­зник — лише 0,6 мм.

Однак у випад­ку Гаваїв при­чи­ною може бути не лише текто­ні­ка. Вчені підо­зрю­ють, що про­сі­да­н­ня спри­чи­не­не також люд­ською діяль­ні­стю. При забу­до­ві вико­ри­сто­ву­ва­ли наси­пи з нео­дно­рі­дних мате­рі­а­лів (гра­вій, пісок, земля), які посту­по­во ущіль­ню­ю­ться, про­во­ку­ю­чи осі­да­н­ня поверхні.

Магма і рух з надр: мантійний плюм

Окрім техно­ген­но­го чин­ни­ка, свою роль віді­грає й гео­ло­гія. Під Гаваями з гли­бин Землі піді­йма­є­ться поту­жний ман­тій­ний плюм — вер­ти­каль­ний потік гаря­чої магми. За сло­ва­ми Станіслава Завацкі, він впли­ває на ста­біль­ність суші, осо­бли­во на пів­дні остро­ва. У поєд­нан­ні з люд­ськи­ми факто­ра­ми, це ство­рює реаль­ну загро­зу зато­пле­н­ня цілих регіонів.

Чи варто боятися майбутнього?

Хоча про­гноз Станіслава Завацкі охо­плює міль­йо­ни років, уже зараз ми бачи­мо перші озна­ки гло­баль­них змін. Тектонічні про­це­си нев­пин­но змі­ню­ють рельєф Землі, і їхні наслід­ки можуть бути дра­ма­ти­чни­ми. Геологія пока­зує: наша пла­не­та живе вла­сним ритмом, а зміни, які зда­ю­ться повіль­ни­ми, зре­штою пере­тво­рю­ють цілі континенти.

Європа, можли­во, дій­сно знову стане архі­пе­ла­гом. І хоча це пита­н­ня не одно­го поко­лі­н­ня, вивче­н­ня таких про­це­сів уже сьо­го­дні — це ключ до нашо­го розу­мі­н­ня майбутнього.