Чому навіть найпотужніші субмарини уникають цих місць в океані

Підводні човни — справ­жнє диво інже­нер­ної думки. Вони зда­тні міся­ця­ми зали­ша­ти­ся під водою, слід­ку­ва­ти за воро­гом, запу­ска­ти раке­ти та вести таєм­ну війну. Але навіть ці ста­ле­ві гіган­ти мають свої межі. Існують зони Світового оке­а­ну, куди субма­ри­ни волі­ють не запли­ва­ти. Чому так? Причини — від небез­пе­чної гео­гра­фії до полі­ти­чних обме­жень. Розберімося детальніше.

Глибини, яких бояться навіть військові

Максимальна гли­би­на зану­ре­н­ня біль­шо­сті суча­сних субма­рин ста­но­вить усьо­го 250 – 400 метрів. Навіть най­до­ско­на­лі­ші моде­лі, як-от леген­дар­ний радян­ський «Комсомолець», зда­тні зану­ри­ти­ся лише на 1 027 метрів. А сере­дня гли­би­на Світового оке­а­ну — понад 3,7 км! У бага­тьох місцях дна гли­би­ни про­сто кри­ти­чні для техні­ки. Метал не витри­мує тиску, а еле­ктро­ні­ка почи­нає дава­ти збої. Тож гли­бо­ко­во­дні райо­ни — це табу для під­во­дно­го флоту.

Данська протока — підводний водоспад

Цей регіон між Гренландією і Ісландією при­хо­вує уні­каль­не явище — під­во­дний водо­спад. Потоки холо­дної аркти­чної води сти­ка­ю­ться з тепли­ми атлан­ти­чни­ми, створюючи:

• Потужний вер­ти­каль­ний потік
• Різкі пере­па­ди тем­пе­ра­ту­ри й тиску
• Ризик втя­гу­ва­н­ня субма­ри­ни в глибини

За оцін­ка­ми, об’єм води, що про­хо­дить через водо­спад — 3,2 млн кубо­ме­трів щосе­кун­ди. Для субма­ри­ни це смер­тель­не середовище.

Політика проти підводного флоту

Не всі обме­же­н­ня мають техні­чний хара­ктер. Багато райо­нів оке­а­ну закри­ті для субма­рин на осно­ві між­на­ро­дних угод. Це передусім:

• Територіальні води інших держав
• Морські запо­від­ни­ки
• Зони з висо­кою щіль­ні­стю цивіль­но­го трафіку

У таких місцях вияв­ле­н­ня чужо­го під­во­дно­го човна може при­зве­сти до дипло­ма­ти­чно­го скан­да­лу, або й гірше — до бойо­во­го зіткне­н­ня. Тож вій­сько­ві дотри­му­ю­ться обережності.

Протока Дрейка — океанічне пекло

Протока між Антарктидою і Південною Америкою — це справ­жнє випро­бу­ва­н­ня для будь-якого судна. Чому?

• Найпотужніша течія на пла­не­ті — Антарктична циркумполярна
• Висота хвиль може сяга­ти 10 метрів
• Сильні гідро­уда­ри
• Постійно мін­ли­ві течії
• Дуже скла­дний рельєф дна

Найстрашніше місце — мис Горн, де вітри роз­га­ня­ю­ться до 200 км/​год. Навіть ста­ле­вий кор­пус не зав­жди витри­мує таких умов.

Природна пастка — фіорди Норвегії

Норвезькі фіор­ди вигля­да­ють мальов­ни­чо, але для субма­рин — це справ­жня пас­тка. Основні небезпеки:

1. Складна аку­сти­ка: зву­ко­ві хвилі від­би­ва­ю­ться від сті­нок фіор­дів, ство­рю­ю­чи хибні сигнали
2. Змішування соло­ної та прі­сної води: зава­жає робо­ті гідролокаторів
3. Інтенсивний цивіль­ний рух: вели­ка ймо­вір­ність зіткнення

У резуль­та­ті навіть над­су­ча­сна субма­ри­на ризи­кує «ослі­пну­ти» та втра­ти­ти орієнтацію.

Точка Немо — пустеля океану

Це — оке­а­ні­чний полюс нед­ося­жно­сті. Найвіддаленіше місце від будь-якої суші на пла­не­ті. Тут немає кора­блів, стан­цій, риба­лок — нічо­го. Найближчі люди — це космо­нав­ти на МКС, що про­лі­тає над цим місцем. Але чому субма­ри­ни його уникають?

1. Відсутність будь-якої інфраструктури
2. Неможливість отри­ма­ти допомогу
3. Немає стра­те­гі­чної цінності

Сюди навіть «ски­да­ють» космі­чні кора­блі після завер­ше­н­ня місії, адже шан­сів на шкоду — мінімум.

Навіть най­су­ча­сні­ші під­во­дні човни не все­силь­ні. Світовий океан спов­не­ний пасток, які не під­да­ю­ться люд­сько­му кон­тро­лю — від гли­бо­ких прірв до боже­віль­них течій. Технічні обме­же­н­ня, при­ро­дні осо­бли­во­сті та полі­ти­чні ризи­ки зму­шу­ють навіть най­смі­ли­ві­ших капі­та­нів оми­на­ти певні зони. І це ще раз нага­дує: океан зали­ша­є­ться одні­єю з най­не­без­пе­чні­ших та най­менш вивче­них частин нашої планети.