Чому жінки працюють більше, ніж чоловіки: дослідження антропологів

Проблема нерівномірного розподілу праці між чоловіками та жінками актуальна для багатьох суспільств. Незважаючи на розвиток цивілізації та формальну рівність прав, у побуті і в трудовій сфері жінки часто беруть на себе більшу частину обов’язків. Антропологічне дослідження Юаня Чена та його колег з Університетського коледжу Лондона дозволяє краще зрозуміти, чому так відбувається навіть у традиційних спільнотах.

Секрети розподілу робочого навантаження у сім’ї

Дослідники вирушили на тибетські окраїни Китаю, де проживають громади землеробів і скотарів. Саме тут можна спостерігати унікальне різноманіття сімейних укладів, що дозволило проаналізувати, як різні культурні моделі впливають на розподіл праці в сім’ї. Дослідження охоплювало представників шести різних етнічних груп, що зробило результати ще більш репрезентативними.

Незвичні сімейні моделі тибетських окраїн

У тибетських спільнотах зустрічаються чотири основні моделі сімейного життя:

• Патрилокальність — подружжя живе у родині чоловіка, що часто означає тиск традицій і вимоги з боку рідні.
• Матрилокальність — чоловік переїжджає до рідних дружини, змінюючи своє соціальне оточення.
• Неолокальність — пара створює окрему оселю, незалежну від батьківських домів.
• Двоїстість — чоловік і жінка живуть окремо, підтримуючи стосунки на відстані.

Кожен тип родинних відносин має свої особливості впливу на роль жінки у господарстві.

Методи дослідження: як вимірювали навантаження

Понад 500 добровольців узяли участь у проєкті. Вони носили спеціальні фітнес-браслети для фіксації фізичної активності та заповнювали анкети про своє місце проживання, сімейний статус, побутові обов’язки та взаємини із партнером. Такі комплексні дані дозволили оцінити не лише кількість витраченої енергії, а й соціальний контекст, у якому здійснювалась ця праця.

Вражаючі результати: хто працює більше

Аналіз даних показав вражаючу закономірність: жінки рухались активніше, проходили в середньому 12 000 кроків на день проти 9 000 у чоловіків, а також рідше дозволяли собі відпочинок. Їхня щоденна фізична активність перевищувала чоловічу майже на 25%, що свідчить про набагато більший рівень трудових зусиль.

Особливо цікавим виявилось те, що навіть у випадках неолокальності чи двоїстості, де пара мала більше свободи від традицій, нерівність у навантаженні залишалась очевидною.

Теорія доступності: чому праця жінок залишається непомітною

Окрім суто кількісних даних, вчені розглянули і психологічний аспект проблеми. Нещодавні дослідження підтримали так звану “теорію доступності”: жінки і чоловіки по-різному сприймають необхідність виконання певної роботи. Те, що для чоловіків може здаватися необов’язковим або вторинним, жінки сприймають як пряму відповідальність.

Через це частина жіночої праці взагалі залишається “невидимою” — вона сприймається як належне, а не як додаткове навантаження. Це стосується не лише фізичних завдань, а й емоційної праці: планування, організації побуту, підтримки соціальних зв’язків.

Основні висновки теорії доступності:

• Жінки схильні швидше помічати потребу у виконанні побутових справ.
• Чоловіки часто оцінюють ті самі ситуації як менш критичні або термінові.
• У результаті більшість ініціативи щодо домашніх обов’язків лягає на плечі жінок.

Що це означає для суспільства

Ці відкриття мають далекосяжні наслідки. Розуміння того, що нерівність праці не залежить лише від традицій або культурного контексту, а також вбудована у спосіб сприйняття реальності, дозволяє краще формулювати політику рівності. Освітні кампанії, спрямовані на усвідомлення цієї проблеми з дитинства, можуть допомогти змінити ситуацію на краще.

Чому дослідження є важливим:

• Воно показує, що гендерна нерівність є універсальним явищем.
• Підкреслює важливість врахування психологічних особливостей у плануванні соціальних реформ.
• Підкреслює необхідність створення рівних умов для обох партнерів у шлюбі.

Дослідження Юаня Чена та його колег демонструє, що гендерна нерівність у праці має глибокі корені, які виходять за межі культурних особливостей. Жінки продовжують працювати більше за чоловіків навіть у громадах із різними сімейними традиціями. Розуміння цих процесів є першим кроком до побудови більш справедливого суспільства.