Ви коли-небудь замислювалися про те, щоб переїхати у країну, де нафта дешевша за воду, а держава не тільки нічого не забирає, а ще й щедро дарує? Звучить як утопія, але це реальність — і вона зветься Оман. Країна, яка в минулому ледь не зникла з мапи прогресу, нині стала прикладом ефективного управління, соціальної стабільності та щасливого повсякденного життя.
Секрет бездоганного порядку: прості закони та повага
В Омані не заведено порушувати закони не тому, що за це страшна кара, а тому що це просто нерозумно. Закон тут — не страшилка, а основа для спокійного життя. Поліції на вулицях небагато, бо й немає потреби. Камери працюють, суди — чесні, а корупція майже відсутня. Туристи дивуються, місцеві — пишаються.
Не тусовка, а спокійний рай: туризм по-оманськи
Оман — не для тих, хто шукає нічних вечірок і неонових вивісок. Тут інше життя: гірські тумани в Джебель-Ахдар, черепахи в океані, глиняні будинки в оазисах, чай на терасах. Північ — фьорди Мусандама, південь — тропічна Салала. Оманські пейзажі вражають: це Мальдіви без пафосу, гори без натовпів.
Звичайні люди — незвичайні умови
Типовий оманець — це не нафтовий магнат, а людина у традиційній дисдаші, яка веде дітей до школи, купує фініки й п’є каву з кардамоном. Працюють здебільшого в держустановах або в енергетиці та туризмі. Примусу немає: якщо ти громадянин — маєш землю. Хочеш дім — бери безвідсотковий кредит. Навчатись за кордоном? Легко, ще й за рахунок держави.
Що отримує громадянин Оману:
- Земельну ділянку по досягненню повноліття
- Безвідсотковий кредит на будівництво
- Доступ до безкоштовної освіти, навіть за кордоном
- Преференції при працевлаштуванні
- Медичну допомогу
Жінки тут не у тіні
Оман — одна з небагатьох країн Близького Сходу, де жінки мають майже повну рівність у правах. Вони — міністерки, судді, юристки, викладачки. І це не виняток, а правило. Близько 50% державного апарату — жінки. Вони можуть ініціювати розлучення, працювати в будь-якій сфері та навіть носити хустку за бажанням.
Минуле, яке змінює все: як країна зробила ривок
До 1970 року Оман був ізольованим і відсталим. Асфальту — 10 км. Телевізора — немає. Три школи, одна лікарня. Все змінилося, коли до влади прийшов султан Кабус. Він навчався у Британії, а повернувшись, влаштував державний переворот. Без крові, без драм. І почав працювати. Будував дороги, школи, лікарні. ВВП на душу населення з 300 доларів у 1970 зріс до 34 000 у 2020 році.
Що зробив султан Кабус для розвитку країни:
- Скасування рабства
- Розвиток інфраструктури
- Реформи в освіті та медицині
- Справедлива розподільча політика доходів від нафти
- Стабільна дипломатія без гучних конфліктів
Їжа як ритуал, чай як філософія
Чай з кардамоном чи м’ятою — не просто напій, а спосіб життя. Його подають усюди. Їжа ароматна, пряна, але не агресивна. Особлива страва — шува: баранина, що печеться в підземній печі добу. А ще — фініки, халва, кава. Фініки в Омані — це як хліб у нас. Символ поваги й гостинності.
Оман — це не казка, а жива і надзвичайно вдала реальність. Тут не обіцяють, а роблять. Держава не тисне, а підтримує. Люди не виживають, а живуть. І це робить країну унікальною. Якщо десь і є формула гармонії — то вона точно зберігається в оманських горах, під палючим сонцем і запахом кардамону.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
