Наймоторошніші поховання світу: що таке осуарії і навіщо в них зберігали кістки предків

Осуарій (від лат. “ossuarium” — місце для зберігання кісток) — це спеціальна споруда, урна, ящик або навіть підземне приміщення, у якому складали скелетовані останки померлих. Найчастіше осуарії були частиною релігійних або ритуальних споруд і мали сакральне значення для культур, що їх створювали.

Стародавнє походження: від неоліту до мегалітів

Традиція зберігати кістки виникла ще в епоху неоліту. Одні з найдавніших осуаріїв знайдено у Франції в печерах Беррі-о-Бак (6500–6000 рр. до н. е.), а також у грецькій печері Алепотріпа (5000–3000 рр. до н. е.), де виявили фрагменти понад 20 осіб. Усі ці поховання мали ознаки складного культу предків.

Ще один дивовижний об’єкт — Яригольський комплекс осуаріїв біля озера Туркана в Східній Африці. Це кургани зі спеціальними кімнатами для останків, де старі поховання змішувалися з новими. А на Мальті, поблизу храмів Таршин, археологи виявили підземний осуарій Хал-Сафлієні — справжній неолітичний некрополь.

Осуарії у Стародавньому Єгипті та Ізраїлі

До винаходу муміфікації єгиптяни також зберігали скелетовані тіла. У 1914 році в Гізі знайшли саркофаг із останками Іду II, які були спеціально оброблені: кістки просушували, обкурювали смолами та вкладали в саркофаг. Це один із перших відомих випадків бальзамування.

В Іудеї в період Другого Храму через нестачу місця в гробницях виникла традиція вторинного поховання: після первинного розкладання тіла кістки складали в осуарії з вапняку. Ці ящики прикрашали орнаментами, написами, символами (менора) та навіть зберігали в них кількох людей одночасно. В одному з таких осуаріїв археологи знайшли залишки людини, розп’ятої на хресті — підтвердження біблійного опису.

Осуарії тольтеків, майя і народів Австралії

Серед цивілізацій Месоамерики осуарії виявили у Чичен-Іці в так званій “Могилі Верховного жреця”. Це піраміда над глибокою карстовою печерою з останками вельмож майя. Також серед сучасних майя в селищі Помуч існує свято Ханаль Пишан — “поминання мертвих”, під час якого очищають кістки в дерев’яних осуаріях.

В Австралії тотемічна релігія племен спричинила цікаві ритуали: тіла воїнів залишали на платформах, після чого кістки збирали та складали в осуарії під скелями. А на Тасманії зберігали виключно черепи.

Зороастризм і “башти мовчання”

Зороастрійці вважають тіло після смерті нечистим, тому уникають звичних поховань. Померлих виставляють на дахму (башта мовчання), де їх поїдають птахи. Кістки після очищення вітром і сонцем збирають і зберігають в осуаріях (наусах). Через зникнення хижих птахів деякі дахми обладнали сонячними рефлекторами, а інші — припинили використання.

Католицькі й православні традиції

У католицьких країнах осуарії створювали через нестачу місця на кладовищах. У Римі, Еворі (Португалія) та Седлеці (Чехія) ці костниці набули мистецького вигляду — з кісток викладали хрести, вівтарі, люстри. Найбільший осуарій — у катакомбах Парижа, де зберігається понад 6 мільйонів останків.

Православні осуарії поширені в монастирях Афона, Синая, Палестини. У гробницях монахів ретельно складали черепи й кістки, іноді навіть каталогізували. Якщо тіло не розкладалося через три роки — це вважалося ознакою грішного життя. Інтер’єри костниць були переважно аскетичні, однак, як у Бачковському монастирі в Болгарії, могли бути розписані фресками.

Археологічні скарби Хорезму та Согду

У Середній Азії традиція осуаріїв виникла під впливом зороастризму. Найдавніші зразки — з Хорезму. У Согді (нині Узбекистан) в ранньому середньовіччі виготовляли осуарії з глини у вигляді скринь з орнаментами. Деякі були статуарними: у формі людей або тварин. Наприклад, знайдені глиняні фігури жінки в каптані й чоловіка в кріслі.

Чому кістки зберігали?

Ця традиція мала кілька причин:

1. Релігійна — віра у посмертне життя, культ предків.
2. Практична — економія місця, особливо в горах чи пустелях.
3. Культурна — символічне відновлення зв’язку з родом.

Список найвідоміших осуаріїв світу

• Катакомби Парижа (Франція)
• Каплиця кісток в Еворі (Португалія)
• Костниця в Седлеці (Чехія)
• Осуарій у Чичен-Іці (Мексика)
• Хал-Сафлієні на Мальті
• Башта мовчання в Чілпик (Узбекистан)
• Костниця в монастирі Святої Катерини (Синай)
• Осуарії Хорезму та Согду (Середня Азія)
• Осуарії часів Другого Храму (Ізраїль)

Осуарії — не просто склад кісток, а важлива частина релігійної та культурної історії людства. У них закладено глибоку символіку: повагу до предків, віру в загробне життя та спробу зберегти зв’язок між поколіннями. Від неоліту до сьогодення осуарії залишаються унікальними пам’ятками духовного і ритуального світу людства.