Міжнародні дослідження останніх років вказують на тривожну тенденцію — рівень інтелектуальних здібностей у людей по всьому світу поступово знижується. Це явище проявляється як серед підлітків, так і серед дорослих, охоплюючи різні країни та соціальні верстви. Програма PISA, яка оцінює рівень знань учнів до 15 років, зафіксувала систематичне зниження якості освіти з 2012 року. І це лише верхівка айсберга.
Дорослі теж не встигають за світом
Програма PIAAC, що аналізує грамотність дорослого населення, також показує невтішні результати. Значне зниження математичних та мовних навичок було виявлено в десятках країн. Лише Фінляндія та Данія демонструють незначне покращення, в той час як більшість держав втрачають позиції. Люди частіше стикаються з труднощами при аналізі інформації, критичному мисленні та вирішенні побутових завдань.
Молодь і проблеми з увагою
Довгострокове американське дослідження Monitoring the Future, що стартувало ще у 1975 році, виявило ще один тривожний сигнал. З середини 2010-х років старшокласники почали значно частіше скаржитись на труднощі з концентрацією, запам’ятовуванням інформації та зниженням інтересу до навчання. У порівнянні з 1990-ми роками, ці показники стали значно гіршими.
Соцмережі, відеоконтент і «кліпове мислення»
На думку експертів, однією з головних причин такого явища є масове поширення цифрових технологій — зокрема соціальних мереж та коротких відеоформатів. «Кліпове мислення», яке формується під впливом TikTok, Instagram Reels та YouTube Shorts, сприяє зниженню здатності до тривалої концентрації. Молодь звикає до швидкої зміни кадрів і поверхневої інформації, що робить глибоке засвоєння знань дедалі важчим.
Зменшення читання — ще одна загроза
Ще один важливий чинник — зменшення часу, який люди витрачають на читання. Цей процес почався задовго до пандемії, але останні роки лише посилили тенденцію. У той час як раніше читання книжок, наукових статей і навіть газет було звичним явищем, тепер інформація здебільшого споживається через візуальні та короткі формати. Це не лише обмежує словниковий запас, а й негативно впливає на здатність до глибокого аналізу.
Освіта не встигає адаптуватися
Система освіти в більшості країн не встигає за змінами, що відбуваються у суспільстві. Застарілі методики, перенавантаження шкільної програми та брак інноваційних підходів призводять до втрати мотивації в учнів. Багато шкіл досі не мають ефективних цифрових рішень або використовують їх формально. Університети, у свою чергу, також втрачають свою роль як осередки критичного мислення.
Що можна зробити?
Фахівці наголошують на необхідності реформ у сфері освіти та інформаційної політики. Потрібно популяризувати читання, впроваджувати медіаграмотність, розвивати критичне мислення з молодших класів. Важливо не лише адаптувати освіту до нових реалій, а й сформувати свідоме ставлення до цифрового контенту. Родини та школи мають спільно працювати над тим, щоб діти не лише споживали інформацію, а й вміли її аналізувати.
Зниження інтелектуальних здібностей у світі — це не просто статистика. Це виклик, який потребує термінової уваги з боку суспільства, держави та освітніх інституцій. Поки ми захоплюємося технологічним прогресом, не варто забувати про те, що справжній розвиток неможливий без мислячих людей. Майбутнє залежить від нашої здатності вчитись, аналізувати та вдосконалюватись. І ця здатність потребує захисту.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
