Усі ми звикли до звичної форми та розмірів нашої планети. Але що, якби Земля раптом стала вдвічі більшою за діаметром — приблизно 25 428 км замість 12 714 км? Така зміна спричинила б зростання маси планети у 8 разів, що, у свою чергу, призвело б до подвоєння сили гравітації на її поверхні. І хоча це лише уява, наука може досить точно спрогнозувати наслідки подібного сценарію.
Найбільш очевидна зміна — збільшення сили тяжіння. Якщо нині гравітація утримує нас на землі з силою 9,8 м/с², то у вдвічі більшому світі ця сила зросла б до приблизно 19,6 м/с². Це означає, що кожен об’єкт, зокрема й людина, важив би удвічі більше, що мало б вкрай серйозні наслідки для життя на планеті.
Життя рослин за таких умов змінилося б докорінно. Наприклад, найвищі дерева, як-от секвої, навряд чи змогли б досягти таких самих висот, які вони мають зараз. Їхні стовбури просто не витримали б додаткового навантаження. Уся рослинність мусила б еволюціонувати у напрямку укорочення або ж мати значно міцнішу та товстішу структуру. Проте прагнення до світла залишилося б основною рушійною силою еволюції рослин, тому в такому світі могли б виникнути геть нові форми високої, але масивної флори.
Живий світ фауни також мав би кардинально змінитися. Більшість сучасних тварин не змогли б функціонувати з подвоєною вагою своїх тіл. Щоб вижити, вони потребували б набагато потужніших скелетів, коротших кінцівок і зовсім іншого способу руху. Наприклад, тварини, які сьогодні стрибають або бігають швидко, у нових умовах або втратили б здатність до цього, або адаптувались би до повільнішого способу життя. Можливо, світ побачив би більше плазунів, які краще пристосовані до умов із високим тиском на тіло.
Людство, у свою чергу, також мусило б адаптуватися до нової сили гравітації. Наші предки могли б еволюціонувати у двох основних напрямках: або ставати більш міцними, із потужнішими м’язами та скелетом, або, навпаки, бути легкими, худими й гнучкими, щоб мінімізувати навантаження на тіло. Все залежало б від того, яких адаптивних переваг вимагало середовище. Якщо уявити, що виживання вимагало швидкості та сили — еволюція сприяла б сильним людям. Якщо ж виживання не потребувало швидкості, але вимагало енергоефективності — людство могло б піти шляхом зменшення розміру тіла.
Крім фізичних змін, змінилася б і технологічна еволюція. Усі конструкції — від будинків до мостів — мали б проєктуватися з урахуванням підвищеної сили тяжіння. Аерокосмічна інженерія, ймовірно, була б на зовсім іншому рівні розвитку, адже подолання земного тяжіння вимагало б значно більшої енергії.
Також варто врахувати, що зміна розміру планети могла б вплинути на кліматичні зони, атмосферний тиск, тривалість доби та швидкість обертання планети. Усі ці фактори створили б нові виклики для життя, і, можливо, на такій Землі зовсім інші види зайняли б місце домінантних форм життя.
Уявна вдвічі більша Земля — це не лише більше місця, але й серйозніший тягар для всього живого. Гравітація, яку ми сприймаємо як звичну, виявилася б визначальним фактором, який формує кожен аспект життя: від структури кісток до розвитку цивілізацій. І хоча це лише гіпотетичний сценарій, він дозволяє краще зрозуміти, наскільки тонко налаштована наша реальність.
Знайшли помилку? Виділіть текст та натисніть комбінацію Ctrl+Enter або Control+Option+Enter.
